Про перший писемний договір Русі з Імперією ромеїв 

     Ймовірно саме 18 червня 860 року флот руських кораблів раптово з’явився біля стін Константинополя. Нападників було, за різними оцінками, від 200 до 300 човнів. Це були дружини київських русів, які скористалися моментом, коли основна частина візантійського війська вирушила на схід проти арабів. У джерелах не згадується точно, хто очолював напад: пізніша «Повість врем’яних літ» говорить про Аскольда і Діра, але сучасні подіям візантійські хроніки їх не називають.Між Візантійською імперією та Руссю почали формуватись перші дипломатичні контакти.

https://www.jnsm.com.ua/h/0618P/ 

 «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», – побачивши її картини, сказав один із найвидатніших митців XX століття Пабло Пікассо.

    10 червня 1961 року померла Катерина Василівна Білокур, майстер українського народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».

     Народжена у заможній родині селян на Київщині (тоді – Полтавська губернія), Катерина Білокур удома була чужою поміж своїх, ніхто з рідних не розумів її пристрасті до малювання. На сімейній раді вирішили не віддавати дочку до школи, щоб, попри достаток у родині, зекономити на одязі та взутті. Вона мусила робити усю важку сільську роботу по господарству та на городі, а потім бігла малювати. «Куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, – слідом за мною… Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю», – так описувала Катерина Білокур своє життя. 

    У молоді роки через докори батьків за небажання виходити заміж вирішила втопитись – на щастя вчасно зупинила мати, проте крижана вода до кінця життя далась взнаки болями в ногах. 

Про яку українську діячку йде мова?

«Її три картини — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Луврі. Саме тут їх побачив Пабло Пікассо. Саме тут він промовив ці знані слова, які
нині облітають весь світ: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ! Він порівнює її із іншою представницею «наївного мистецтва» — Серафіною Луїз».

 Визначте авторство картини

 

 

 "Сонце Руїни"

 8 червня 1668 року Петра Дорошенка обрали гетьманом усієї України.

    Гетьманство Петра Дорошенка почалося за надзвичайно складних обставин. Україна була поділена на дві частини. На Правобережжі внаслідок військових дій і громадянської війни загинули 65-70 % населення. Тому Дорошенком було вжито низки заходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища. Він сприяв заселенню спустошених південних районів Правобережжя; послідовно захищав інтереси козацького стану; щоб уникнути залежності від старшини, прагнув запровадити довічну гетьманську владу і об'єднати всі українські землі. 

    Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму, і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко восени 1669 року уклав союзний договір із Османською імперією. Цей союз був затверджений Генеральною Військовою Радою 10-12 березня 1669 року в Корсуні. 

 

 

 Гайдамацький рух на Правобережжі

     6 червня 1768 року козацький загін запорозького козака Максима Залізняка, поширюючи чутки про лист від російської імператриці, який нібито є у кошового Січі Петра Калнишевського, вирушив з Холодного Яру під Чигирином у похід проти поляків — в Україні почалось повстання, що увійшло в історію під назвою Коліївщина. Воно супроводжувались масовою різаниною євреїв, католиків та уніатів і було придушене через місяць російськими військами.

     Збройні загони католицької антикоролівської Барської конфедерації почали чинити розправи на уніатськими і православними священниками, розорювали храми і монастирі, переслідувати мирне некатолицьке населення. 

    На бік повсталих перейшов уманський сотник Іван Гонта, який очолював висланий поляками проти гайдамаків загін козаків, і об'єднані війська Залізняка і Гонти захопили добре укріплену Умань, де вчинили масову різню юдеїв, католиків та уніатів. Проголошений козацькою радою гетьманом, Залізняк розіслав загони гайдамаків по всій Київщині, на Поділля і Волинь і повстання стало загрожувати перекинутись на Лівобережну Україну і Запоріжжя. За цих умов Росія, яка раніше розглядала Коліївщину як спосіб протидіяти Барській конфедерації, надала Речі Посполитій воєнну допомогу. 

 

 Брусиловський прорив

     У ході Першої світової війни 4 червня 1916 року російські війська під командуванням генерала Олексія Брусилова на території Галичини прорвали оборону австро-угорської армії на фронті шириною 340 кілометрів і вдруге окупували Буковину, частини Галичини й Волині. Це була нова тактика ведення війни, коли чотири армії одночасно розпочали наступ, і найвдаліша операція росіян в ході Першої світової.

 

     В ході Луцького прориву (який став називатись Брусиловським після переходу в 1920 році Олексія Брусилова на бік більшовиків) автро-німецькі війська втратили 1 325 000 чоловік вбитими, пораненими і пропалими безвісти (проти 498 900 у росіян), були позбавлені воєнної ініціативи, що врятувало італійську армію від неминучої поразки і змусило Румунію вступити у війну на боці країн Антанти.

    Протягом  серпня-вересня 1916 полк УСС прикривав залізничний шлях Подгайці – Бережани на Тернопільщині. Найбільшою операцією в історії УСС стала битва за г. Лисоня: лише 150 стрільців і 16 старшин вирвалися з оточення.

 

 Вбита радянським режимом за любов до України

    Алла Горська - художниця і визнаний лідер шістдесятників. Вона творила монументальні полотна, а радянська влада їх нищила, як «ідейно ворожі». За нею постійно стежили агенти КДБ, а вона кепкувала зі «шпиків» і вітала усіх звільнених із таборів політв’язнів. Товаришка Василя Стуса, Євгена Сверстюка, родини Світличних, В’ячеслава Чорновола... Вона не визнавала обмежень у творчості, свободі слова і думки.

     У 1961—1965 роках Горська разом з українськими поетами Василем Стусом, Василем Симоненком, Іваном Світличним і режисером Лесем Танюком стала однією з організаторок і активною членкинею Клубу творчої молоді «Сучасник» (виник у 1959 році). Це був центр українського національного життя у Києві.

    У ті часи заборонялося збиратися біля пам'ятника Тарасу Шевченку навпроти Червоного корпусу Київського університету. У дні, пов'язані із пам'ятними Шевченковими датами, сквер оточували співробітники КДБ. Щоб показати своє ставлення до цих обмежень, 22 травня 1963 року Алла Горська взяла участь у покладанні квітів до пам'ятника Шевченку. Алла Горська, разом із Василем Симоненком та Лесем Танюком, відкрила місця поховання розстріляних енкаведистами в 1930-х роках у Биківні, на Лук'янівському та Васильківському кладовищах, про що написала заяву в Київську міськраду.

     У 1964 році група художників Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук, Галина Зубченко і Алла Горська взялися створювати вітраж до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету. Роботу назвали «Шевченко. Мати». 

    Побачивши макет, партійне керівництво запанікувало та назвало твір формалістично-ворожим. Їх занепокоїло: «Чому мати-Україна така сумна?І взагалі, чому це Україна "за ґратами"?» Замість офіційного відкриття щойно закінчений вітраж розбили на тисячі друзок. Аллу виключили зі спілки художників. Для того, щоб поновитися у спілці, завжди пряма та рішуча Горська поїхала до Москви. Саме в цей час КДБ організувало прослуховування в її квартирі.

    У 1965 році розпочалися арешти. Алла Горська надіслала заяву прокуророві УРСР, протестуючи проти порушення прав людини. У квітні 1968 року Алла Горська поставила свій підпис під відомим листом-протестом 139 діячів науки і культури до керівництва СРСР щодо переслідування, арештів і судів над дисидентами. Після цього Горську вдруге виключили зі Спілки художників. 

Впізнай Аллу Горську

    

         29 листопада 1970 року на коліях знайшли тіло свекра Алли Івана Зарецького з відрізаною головою. 2 грудня міліція знайшла в його погребі тіло Алли Горської, убитої ударом сокири ззаду по голові.

    «Слідство дійшли до висновку, що свекор (Іван Зарецький) убив свою невістку Аллу Горську через особисту неприязнь, а потім вчинив самогубство». Ніхто не захотів дослухатися аргументів, що чоловік похилого віку не міг завдати такого удару і того, що положення тіла Івана Зарецького на залізничній колії могло вказувати, що його тримали. Справу закрили.

Аллу Горську хотіли поховати на Байковому кладовищі, але влада не дозволила і змусила поховати художницю на кладовищі у Берківцях.

    Похорон Алли Горської 7 грудня 1970 року перетворився в акт громадянського спротиву. Із прощальним словом на похороні виступили Євген Сверстюк, Василь Стус... Невдовзі їх заарештували.

  

 Чорткі́в — місто в Тернопільській області. Саме звідси у червні 1919 року починався Чортківський пролом.

https://www.istpravda.com.ua/articles/5d035f9c24602/ 

    Зазнавши невдачі у війні з Польщею, Державний Секретаріат, що зібрався у Бучачі, склав свої повноваження уряду ЗУНР і УНРада призначила Євгена Петрушевича диктатором Західно-Української Народної Республіки.

Олександр Греків - генерал-хорунжий Армії УНР з Сумщини

https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/2/pomer-oleksandr-grekiv-general-horunzhyy-armiyi-unr

 1 — 2 червня 1652 року - битва під Батогом

 https://www.jnsm.com.ua/h/0601M/

    У березні 1653 року польське військо здійснило каральну експедицію Брацлавщиною під командою коронного обозного Стефана Чарнецького, керуючись його гаслом: «Не лишати русина і на розплід!». Саме бій козаків на чолі з І.Богуном проти війська Чарнецького зобразив на своїй картині М. Самокиш. Поляки були оточені під Жванцем і змушені були піти на переговори.