Брусиловський прорив

     У ході Першої світової війни 4 червня 1916 року російські війська під командуванням генерала Олексія Брусилова на території Галичини прорвали оборону австро-угорської армії на фронті шириною 340 кілометрів і вдруге окупували Буковину, частини Галичини й Волині. Це була нова тактика ведення війни, коли чотири армії одночасно розпочали наступ, і найвдаліша операція росіян в ході Першої світової.

 

     В ході Луцького прориву (який став називатись Брусиловським після переходу в 1920 році Олексія Брусилова на бік більшовиків) автро-німецькі війська втратили 1 325 000 чоловік вбитими, пораненими і пропалими безвісти (проти 498 900 у росіян), були позбавлені воєнної ініціативи, що врятувало італійську армію від неминучої поразки і змусило Румунію вступити у війну на боці країн Антанти.

    Протягом  серпня-вересня 1916 полк УСС прикривав залізничний шлях Подгайці – Бережани на Тернопільщині. Найбільшою операцією в історії УСС стала битва за г. Лисоня: лише 150 стрільців і 16 старшин вирвалися з оточення.