З історії заснування Одеси

    Жив собі у 15 столітті Великий Князь Литовський Вітовт. Він же Вітаутас, він же Вітовт Великий, він же Вітовт Кейстутович. І вирішив він якось, що давно не мив черевики у Чорному морі - та й подався на південь добивати монголів. Там він укріпив цілу смугу фортець - від Черкас і Брацлава на сході до Білгорода і Коцюбіїва на заході.І що то за Коцюбіїв такий? 

 

    А жив тоді на Поділлі один шляхтич. Звався він Коцюба Якушинський – не то поляк, не то русин, не то спольщений русин. Звична справа для того часу. Словом, до моря тягнуло не одного Вітовта, от і цей Коцюба заснував собі поселення на березі моря. Від нього  і назва міста пішла - Коцюбіїв. Він же Кацюбіїв. Він же Кочубеїв (у польському прочитанні). Він же Качубей чи Кацібей.

    У спадкоємців Вітовта з обороною півдня справи йшли поганенько, тому Велике Князівство Литовське швидко втрачає ці території на користь Кримського ханства. І фортеці не допомогли. З часом татари потомилися, осіли, і обросли хатами й господарствами. У другій половині 18 століття тут знову з'явився порт - і посунули кораблі з усіляким добром до Туреччини. По документах це вже Хаджибей. Хоча іноді пишуть Куджабей – і тоді ми впізнаємо в ньому старий добрий Коцюбіїв.

    Ближче до кінця 18 століття на ці території поклала око  Катерина ІІ. Після чергової російсько-турецької війни фортецю Хаджибей перезаснували, а в 1795 році перейменували на Одесу. Пізніше в місті встановили пам'ятник імператриці як засновниці міста.