29 липня 1865 року народився Андрій Шептицький

     У 1900 року 35-річний доктор теології і доктор філософії Андрей Шептицький був номінований Папою Левом XIII митрополитом УГКЦ. Окрім духовного служіння, посада вимагала активної громадської діяльності: він був депутатом галицького крайового сейму та австрійського сенату, у 1905 році його зусиллями і коштом запрацював Львівський церковний музей, згодом перетворений на національний, 22 січня 1906 року він очолив делегацію до Франца-Йосифа І, яка вимагала рівних прав для українців Галичини (1907 року запроваджено загальне виборче право для чоловіків в Австро-Угорщині). Він реформував богословську освіту, підтримував українські приватні школи та культурно-просвітницькі та спортивні товариства, такі, як "Просвіта","Пласт", "Сокіл", "Січ". А 1914 року за ініціативи Шептицького у Львові був створений український університет (пізніше Греко-католицька богословська академія - єдиний вищий заклад в Україні, в якому викладання велося українською). Активно підтримував кооперацію.

    Відомий своїми екуменічними ідеями (екуменізм - це рух, що спрямований на зближення, співпрацю та взаєморозуміння між різними християнськими конфесіями, а також, у ширшому значенні, на міжрелігійний діалог), Андрей Шептицький прагнув створення єдиної української церкви під егідою Риму, що була б юридично і організаційно самостійною. 

Більше про діяльність митрополита тут 

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/na-sluzhbi-bogu-y-ukrayini-do-dnya-narodzhennya-mytropolyta-andreya-sheptyckogo 

 Перевір себе

1. На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став

А А. Шептицький.

Б К. Трильовський.

В Є. Петрушевич.

Г І. Боберський.

2.В якому році митрополитом Української греко-католицької церкви став А. Шептицький

А 1890

Б 1899

В 1900

Г 1905

 

3. У 1907 р. на західноукраїнських землях

А відкрито у Львові окремий український університет.

Б упроваджено загальне виборче право для чоловіків.

В започатковано політику «нової ери» в українсько-польських відносинах.

Г об'єднано Галичину, Буковину й Закарпаття в єдиний Коронний край.

     28 липня 1834 року в день пам'яті святого князя Володимира та в день хрещення Русі у Києві відбулося урочисте відкриття Імператорського університету. Він став другим вищим навчальним закладом на території підросійської України після Харківського університету.

    Після  придушення польського повстання 1830-1831 рр. царським урядом було прийняте рішення розформувати Кременецький ієзуїтський ліцей на Волині і на його базі відкрити в Києві університет, другий на підросійській території України. відповідне подання міністра народної освіти графа Сергія Уварова було підтримане російським імператором Миколою І, який затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис університету. Мета - розпочати русифікацію Правобережної України.

 Про польське повстання 1830-1831 років тут

https://www.jnsm.com.ua/h/1129P/

    З Кременця до Києва було перевезено майже 35 тисяч томів бібліотеки, нумізматичний та зоологічний кабінети, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій, колекцію картин, гравюр та скульптур для кабінету образотворчого мистецтва, рослини з ботанічного саду, які розмістили в декількох орендованих приміщеннях, в яких університет проіснував перші вісім років. До Києва переїхала також і частина професорсько-викладацького складу Кременецького ліцею, а першим ректором Київського університету став 30-річний професор Михайло Максимович, який очолював кафедру ботаніки Московського університету.

 

                   Будівлю зведуть пізніше у класичному стилі.

Перевір себе

    1. Коли відбулося повстання, яке дало привід царській владі розпочати

 масову русифікацію Правобережної України?

А1830–1831 рр.

Б1833–1837 рр.

В1846–1847 рр.

Г1853–1856 рр.

2. Коли на українських землях було засновано університет, якому імперська

 влада ставила завдання «поширювати російську освіту й російську

 національність в ополяченому краю Західної Росії...»?

А1805 р.

Б1834 р.

В1865 р.

Г1875 р.

3. Про кого з діячів науки першої половини ХІХ ст. ідеться: «Історик, 

перший ректор Київського університету Св. Володимира, 

основоположник української фольклористики, автор збірок 

українських народних пісень»?

АВ. Каразіна

БЯ. Головацького

ВМ. Максимовича

ГМ.Остроградського

4. «Університет […] – моє творіння. Але я першим ліквідую його, якщо

 він не виконуватиме своєї мети поширювати російську освіту й 

російську національність в ополяченому краю Західної Росії», – 

так міністр освіти Російської імперії С. Уваров писав про завдання

АКиївського університету.

БХарківського університету.

ВЧернівецького університету.

ГНоворосійського університету.

 Русь і Хозарія

    Десь у 650 році від Західно-тюркського каганату, що переживав період міжусобиць і китайської агресії, на удільних землях Прикаспію виокремилась конфедерація кочових хозарських племен. Вона зуміла утвердитись у Подонні і на Північному Кавказі, перетворившись на перше стабільне державне утворення у Східній Європі, достатньо потужне, щоб згодом зупинити арабську експансію і понад на два століття контролювати торгові шляхи регіону.

  Військові успіхи Хозарського каганату сприяли його ще тіснішому зближенню з Візантією, що на Закавказзі протистояла халіфату, яке час від часу скріплювалось династичними шлюбами. За візантійської допомоги десь у 830-х роках у хозарів з'явилась фортеця Саркел у низів'ї Дону.

    На цей час Хозарський каганат з постійною столицею Ітіль десь у дельті Волги, що прийшла на зміну кочовим ставкам кагана, сягнув піку своєї могутності: його данниками були слов'яни лісостепу Подніпров'я  — поляни та сіверяни.     Каганат отримував  основний і сталий дохід від транзитних мит й податків з продавців пушнини і рабів на великих міжнародних ринках в Ітілі. У цей час перед хозарами постала нова загроза — руси-варяги, які, рухаючись з півночі, від Ладоги, вже підпорядкували своїй владі полян, сіверян і радимичів, й прокладали шлях Каспієм і Кавказом до невільничих арабських ринків. 

    У 965 року київський князь Святослав Ігоревич, як ствержує «Повість минулих літ», після успішного походу на в'ятичів у басейн Оки, розбив хазарське військо і захопив Саркел, з тих пір знаний як руське місто Біла Вежа.

    Імовірно у той же похід Святослав підкорив ясів і касогів у Прикубанні і зайняв хозарський Самкерц (Тмуторокань). Тоді ж, за іншими даними, під час другого походу 968-69 років, руси  захопили Ітіль і Семендер у передгір'ї Кавказу. Відновити колишню могутність держави хозари вже не змогли, — у 985 році вони стали данниками Володимира Святославича, а в середині XI століття були остаточно зметені половцями — новою кочовою потугою, що на понад століття утвердилась у Великому степу.

 Казимир Малевич і Сумщина

    У 2015 році у Конотопі відкрили пам’ятник художнику-авангардисту Казимиру Севериновичу Малевичу.
 У Білопіллі Малевич жив приблизно у період з 1890 до 1894 року — десь у віці від 11 до 15 років. Його батько тоді працював на місцевій цукроварні. А вже саме у Конотопі Малевич відчув себе художником. Після смерті батька, який був проти того, щоб син займався малюванням, мама йому купила фарби. І саме у Конотопі Казимир намалював "Місячну ніч" і гай з лелеками і продав ці дві картини у місті. Малевич мешкав з батьками у Конотопі у 1895-1896 роках. "Мені було 16 років. Жив я тоді в Конотопі. О, славне місто Конотоп!...", — писав Казимир

    Пам’ятник Казимиру Малевичу у Конотопі встановили з нагоди століття від часу створення знаменитої картини "Чорний квадрат". На ньому він зображений у віці 16-ти років.Поруч із пам’ятником є кафе, присвячене фундатору супрематизму.

 

Все про картину "Чорний квадрат"

https://life.pravda.com.ua/culture/2015/06/24/196184/ 

 25 липня в історії

    25 липня 1687 року Івана Мазепу було обрано гетьманом України на основі Коломацьких статей з Москвою.

    Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини й Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою.

    Ревний заступник православ'я, Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки соборів, споруджених у стилі українського бароко. Загалом за роки його правління зведено понад 200 церков, з них 45 під безпосереднім патронатом володаря булави. Відновив книгодрукування. Слід зазначити, що цей великий комплекс робіт забезпечувався здебільшого з гетьманської скарбниці. Тобто зібрані від податків кошти гетьман вкладав у розбудову Києво-Печерської лаври, будівництво великого муру довкола неї та інші церковні проекти. Заходами Івана Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії (тоді відомої як «Могило-Мазепинська») (завдяки матеріальній підтримці гетьмана було споруджено нові корпуси, збільшено кількість спудеїв до 2 тисяч).

 Прочитайте факти біографії історичного діяча й укажіть його.

«Роки життя — приблизно 1639-1709. Народився на Київщині. Навчався у Києво-Могилянській колегії та єзуїтській колегії в Полоцьку чи Варшаві. Протягом 1656-1659 рр. перебував у Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах, де вивчав іноземні мови (згодом володів десятьма мовами), військову справу, дипломатію. Був генеральним писарем при гетьмані П. Дорошенкові, генеральним осавулом при гетьмані І. Самойловичеві. Палкий борець за волю України. Помер за межами батьківщини. Зображений на гравюрі І. Мигури «серед своїх добрих справ».

А Іван Самойлович

Б Кость Гордієнко

В Іван Мазепа

Г Пилип Орлик 

 

    25 липня 1934 року у паризькому шпиталі на 46-у році життя помер ватажок селянського повстанського руху на півдні України у 1918-21 роках Нестор Махно.Будучи прихильником анархізму, спираючись на загони із селян-середняків, боровся проти Скоропадського, Антанти, Денікіна. Але довірився більшовикам і пошкодував. Ким він був?

https://www.jnsm.com.ua/h/0725Q/

  

    27 липня 1919 року Нестор Махно підступно вбив Головного отамана Херсонщини і Таврії Никифора Григор'єва.

    За місяць до цього, 25 червня 1919 року загони українського отамана Никифора Григор'єва з'єдналися із загонами анархіста Нестора Махна, в повстанні проти московсько-більшовицького режиму в Україні. До об'єднання ці отамани співпрацювали з московсько-більшовицькими окупантами, повіривши їхній пропаганді про соціальну справедливість для українського селянства. Обидва були нагороджені найвищою тодішньою московсько-більшовицькою нагородою - орденом Червоного прапора. Натомість під владою московських більшовиків українське селянство піддавалося найбільшому грабунку і нещадним репресіям, що й спричинило антибільшовицьке повстання.

    Варто зазначити, що отаман Никифор Григор'єв навіть в часи співпраці з московсько-більшовицьким окупаційним режимом, не воював проти Армії УНР, як це робив антидержавний анархіст Нестор Махно.

Про Гуляйполе Нестора Махна тут

https://www.jnsm.com.ua/h/1127Q/ 

     23 липня 1888 року у Києві на Софійському майдані в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі відкрили пам'ятник Богданові Хмельницькому роботи скульптора Михайла Микешина, споруджений на кошти киян.Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках.

    Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували плити з написами на постаменті: "Волим под царя восточного, православного" і "Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия". У 1919 і 1924 рр. їх було замінено більшовиками на "Богдан Хмельницький. 1888". Цей напис можна бачити й зараз.

 День в історії: 16 липня

   16 липня 1917 року проголошений Другий Універсал Української Центральної Ради — державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради, що зафіксував домовленості між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом росії. Проголошений Володимиром Винниченком в Києві, на урочистому засіданні як відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній Раді.

    Згідно з Універсалом, Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат — органами державної влади в Україні. Натомість, УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність, що було відступом назад щодо Першого Універсалу. Центральна рада приймала умови Тимчасового уряду про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. Вона взяла зобов'язання розробити проєкти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами росії. Фактично до території автономної Української Народної Республіки входили території Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської губерній.  

     Нерішуча національна та військова політика Української Центральної Ради стала причиною 

збройного виступу вояків Другого українського імені гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу імені Полуботка на чолі з М. Міхновським з метою проголошення незалежності України. У виступі взяло участь близько 10 тисяч військових, яких підтримала більшість киян. Завдяки злагодженим та скоординованим діям Центральної Ради та керівництва Київського військового округу (КВО), виступ було придушено, а його учасників вислано на фронт.

    16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет УРСР, яка проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках.

https://www.radiosvoboda.org/a/tekst-deklarachiya-pro-derzhavny-suverenitet-ukrayiny/30671546.html

    Серед іншого в Декларації йшлося, що «Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу». «За» проголосували 357 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністів. Проти - четверо.

Також ухвалено постанову «Про день проголошення незалежності України».

 11 липня - річниця Волинської трагедії

     11 липня 1943 року сотні УПА напали на польські села і селища на Волині, де вбили поляків та членів змішаних польсько-українських родин, включаючи дітей, жінок та старих.

https://www.jnsm.com.ua/h/0711N/ 

https://www.youtube.com/watch?v=ykRdTgCw6fU 

 

 

     10 липня 1651 року завершилась битва під Берестечком — один з найбільших боїв Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

Її наслідком стала поразка козаків і укладання з поляками невигідного Білоцерківського договору. Під час битви вінницький полковник Богун, обраний новим гетьманом, приймає рішення вивести козацьку армію з оточення, що йому і вдалося.

 

     1 липня 1569 року у місті Люблін 

на спільному сеймі станів Корони Польської і Великого князівства Литовського було підписано Люблінську унію — акт, що заснував нову державу під назвою Річ Посполита Обох Народів. 

    Її форма правління була конституційною виборною монархією: король обирався спільними зборами шляхти, а законодавча влада належала Сейму. Причиною підписання угоди стали спроби зміцнити оборону проти Московської держави, вплив династії Ягеллонів, а також прагнення польської шляхти здобути ширший контроль над литовськими й українськими землями.

    

      

     У результаті Люблінської унії до складу новоутвореної держави увійшли українські землі: Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське. Річ Посполита проіснувала понад два століття і стала однією з найбільших держав Європи XVI–XVII століть.