21 березня 1921 — продрозверстку замінено продподатком. Це був початок НЕПу, що замінив собою воєнний комунізм.

 

 

1925 р.  - проголошення більшовиками курсу на індустріалізацію

 17 березня 1917 року в Києві заснована Українська Центральна Рада (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного конгресу (квітень 1917 року) — революційний парламент України, який керував українським національним рухом до 29 квітня 1918. Головою обрано  М. С. Грушевського.

 

      Ризький польсько-радянський договір

    18 березня 1921 року погоджено «Ризький мир» — договір, підписаний у Ризі представниками московсько-більшовицького «РСФСР» і його маріонеткової адмністрації «УССР», з одного боку, та Польщі — з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919—1920, санкціонував поділ України (УНР і ЗУНР) і Білорусі (БНР) між Польщею і Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920 року між Польщею і УНР. Тобто був сепаратною зрадницькою угодою зі сторони Польщі по відношенню до союзної УНР. 

https://www.jnsm.com.ua/h/0318T/ 

    Внаслідок Польсько-Російського Ризького миру Украіна втратила Державність. Але кожна зрада має свою ціну. Менше чим за два десятиліття, 17 вересня 1939 року, російські війська окупують майже 50 років Польщу.

 

 

    19 березня 1835 року народився Василь Симиренко — український промисловець, інженер-конструктор та технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець, син Федора Симиренка, серед українського громадянства відомий як «Великий Хорс».«Найвидатніший, найщиріший українець з-поміж так званих буржуїв, який захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені», – сказав інший відомий український меценат Євген Чикаленко, про Василя Симиренка.

     Був членом Київської Старої Громади ще з молодих років.У створеній Симиренком театральній трупі певний час працювала Марія Заньковецька. У часи тиску на українську мову і культуру, російських антиукраїнських Валуєвського циркуляра та Емського указу, мало яке українське видання на Наддніпрянщині виходило без допомоги Василя Симиренка. Він довгі роки підтримував перші всеукраїнські газети «Рада», «Громадська думка», часописи «Україна» і «Літературно-науковий вісник» та допомагав видавати за кордоном «Україніше Рундшау» і «Рутеніше рев'ю» для ознайомлення європейців з Україною.

    Один із видавців «Київської старовини» Володимир Науменко засвідчував, що Василь Федорович передав на часопис понад 35 тисяч карбованців. З непідробним інтересом меценат стежив за діяльністю одного з перших українських видавництв «Вік», що одразу розпочало широку, як на той час, роботу і потребувало лише тимчасової матеріальної допомоги.

Коштом Василя Симиренка, але без розголосу, вийшло кілька видань «Кобзаря» Тараса Шевченка. Допомагав також окремим письменникам, як наприклад, Михайлу Коцюбинському та Іллі Шрагові; за його матеріальної підтримки вели досліди і видавали праці Олександр Кістяківський і Павло Чубинський.

Василь Симиренко допомагав Михайлові Драгоманову в еміграції у Швейцарії і дав йому кошти на друкарню. Подарував 100 тисяч карбованців золотом на будинок для Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. 

    Знання механіки і талант до неї дав йому можливість сконструювати кілька цукрових машин на основі нових принципів фізики і механіки. Цим він привернув до себе увагу не лише в російській імперії, а й за кордоном. Зокрема, у 1876 р. Василь Симиренко зареєстрував патент на випаровувальний апарат, що вдвічі скорочував витрати палива на переробку цукрового буряка, а працюючи в хімічній лабораторії, винайшов нові способи виварювання цукру. Організував у себе на заводі виробництво пастили «Українська» та мармеладу, який успішно експортували за кордон і який прописували хворим у місцевій лікарні. Дорогий делікатес давав високий прибуток і звільнив країну від потреби імпортувати пастилу.

 20 березня/22 квітня - Всесвітній день Землі

    Ми стали нещадно використовувати  ресурси Землі, витрачати і споживати, розоряти і нехтувати, порушуючи порядок у своєму власному домі, виснажуючи його і не даючи йому часу для поповнення своїх власних сил.

     Але наші суїцидальні настрої коли-небудь припиняться. Суспільний настрій потрібно і можна міняти. Це доводять багато подій, які виникають іноді зовсім спонтанно, але мають позитивний настрій і добру волю. Одна з подібних подій сталася на початку 70-х років минулого сторіччя. Це була акція, котра пройшла 22-го квітня 1970-го року і була організована відомим американським активістом і політиком, сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки Гейлордом Нельсоном і групою студентів Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хайеса. Метою цієї акції було привернення уваги широкої громадськості до крихкості екосистеми нашої планети. Акція мала несподіваний успіх на хвилі численних студентських рухів тих років, переросла в щорічну популярну подію і поширилася по всій Землі. У багатьох країнах вона стала відзначатися в день весняного рівнодення, який в залежності від календаря випадає на 20-е або 21-е березня. 

У космосі відчуваєш себе космополітом

Практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:

1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.

2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).

3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.

4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.

5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.

6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.

7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.

8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.

9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.

10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.

11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.

12. Даруйте непотрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.

13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.

 Цікаві факти про Ліну Костенко

https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-linu-kostenko/

Впізнай Ліну Костенко

 

 15 березня 1939 року - проголошення Карпатської України

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/15/1939-progolosheno-nezalezhnist-karpatskoyi-ukrayiny 

Початок Другої світової війни для китайців 18 вересня 1931 р. - напад Японії на Китай.

Початок Другої світової війни для європейців 1 вересня 1939 р. - напад Німеччини на Польщу.

Початок Другої світової війни для українців 14 березня 1939 р - напад Угорщини та Польщі на Карпатську Україну (Закарпаття).

    Створювати збройні формування Карпатської України допомагали галичани - оунівці, у яких був досвід ведення боротьби. Роман Шухевич був одним із командирів "Карпатської Січі". 

https://www.istpravda.com.ua/articles/2024/03/15/163754/ 

Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України

https://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/28/33661/  

https://history.sumy.ua/research/article/9899-oleh-korniienko-zlochyn-i-kara.html

 

     

 “Пацифікація” Галичини 1930 року — початок польського геноциду українців…

     Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західно-українських землях.

Все про "пацифікацію"

https://www.radiosvoboda.org/a/30848636.html 

Польська окупація Західної України в 1918-1939 роках

https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/3/21714/ 

 

 

Правозахисний рух в Україні

    Він відкрито виступав проти русифікації, писав про Голодомор і висміював соціалістичний реалізм у літературі. Киянин-журналіст, схожий на французького актора Бельмондо, перекладач-філософ, учасник Української Гельсінської групи – це все про Валерія Марченка. Його з хворими нирками, за «нахабність», як сказав один зі слідчих, ув’язнили у табір суворого режиму на Уралі. Фактично прирікши на смерть.

 Як «особливо небезпечного рецидивіста» Марченка засудили до 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. «Можна було дати і менше, я стільки не проживу», – такими були слова Валерія після оголошення вироку.

https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/16/1947-narodyvsya-zhurnalist-i-dysydent-valeriy-marchenko 

 

    10 березня 1787 року народився Устим Кармалюк — український ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках. В українському фольклорі — шляхетний розбійник та український національний герой.

    Кармалюк увійшов до фольклору як народний месник, що безстрашно боронив знедолених та скривджених (через що до його образу прив'язалися епітети «український Робін Гуд» та «останній гайдамака»).  

    Але історичні дослідження його біографії породжують більше запитань аніж дають якихось ясних відповідей про життя цієї неординарної особистості.

https://www.radiosvoboda.org/a/886874.html 

 

     У березні 1952 року під час спецоперації радянських органів безпеки в селі Сухівці на Рівненщині загинув Ніл Хасевич - український графік, художник і діяч визвольного руху.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/26/1905-narodyvsya-nil-hasevych-hudozhnyk 

        Коли Хасевичу було 14 років, він з матір'ю потрапили під потяг. Мати загинула, а Ніл втратив ліву ногу. Він вмів різьбити по дереву, отже сам виготовив собі протез. Здобув освіту: в Рівненській духовній семінарії, а згодом у Варшавській академії мистецтв. 

    Його творчість набрала особливого значення під час Другої світової війни. Хасевич долучився до Української повстанської армії, для якої створював плакати, агітаційні матеріали, а також розробив візуальні образи одностроїв для УПА.

 

 

 

 

    9 березня в Україні відзначатимуть 211-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.

    Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 - на засланні, а решту - під наглядом жандармів. Трагічно важкий шлях Шевченка до творчих висот визначив в образній формі І. Франко: "Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій..."

 

    Але  Т, Г, Шевченко відомий не лише як поет і художник, а й як дослідник української старовини, навіть археолог. У 1845 році він працював штатним художником у складі Київської археографічної комісії, яка займалася вивченням місцевих старожитностей. У липні 1846 року Шевченко брав участь у розкопках кургану Переп'ятиха біля Василькова на Київщині, де виконував замальовки археологічних знахідок (на ілюстрації). Ці розкопки дозволили дізнатися багато нового про поховальні обряди та матеріальну культуру племен лісостепової Скіфії кінця VII століття до н.е. Під час своєї діяльності в комісії Шевченко також створив численні замальовки архітектурних та історичних пам'яток.

 

 Художник - графік з Сумшини

 9 березня 1886 року у Нарбутівці на Глухівщині народився Георгій Нарбут, художник-графік, автор перших українських банкнот.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/9/1886-narodyvsya-georgiy-narbut-hudozhnyk 

    У березня 1918 року в УНР було прийнято закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових білетів», відповідно до якого була запроваджена національна валюта гривня.

    У роззробці дизайну українських грошей приймав участь і Георгій Нарбут. Купюри мали виразний український стиль: використання орнаментів, геральдики та кириличних і латинських написів. На купюрах містився тризуб як символ Української Народної Республіки. Через економічну нестабільність та зміну влади гривня проіснувала недовго: після приходу гетьмана Павла Скоропадського у квітні 1918 року було відновлено карбованець, а гривня залишалася у використанні як допоміжна одиниця.

 

 

    8 березня 1946 року у Львові, у соборі св. Юра, розпочав роботу так званий Львівський собор, на якому було проголошено скасування Берестейської унії 1596 року та приєднання Української греко-католицької церкви (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Ця подія відбулася під тиском радянської влади та органів держбезпеки. Передувало їй масове переслідування греко-католицького духовенства: у 1945 році було заарештовано митрополита Йосифа Сліпого (https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/17/1892-narodyvsya-yosyp-slipyy), єпископів УГКЦ та багатьох священників. Учасниками собору стали лише ті священнослужителі, які погодилися підтримати рішення про розрив з Ватиканом і перехід до РПЦ. 

    Наслідком рішення Львівського собору стала офіційна ліквідація Української греко-католицької церкви, яка після цього була заборонена в СРСР на понад 40 років. Більшість греко-католицьких храмів були передані РПЦ, а духовенство, що не визнало собор, зазнало репресій. УГКЦ продовжила існувати в підпіллі, діючи таємно аж до 1989 року, коли її діяльність була легалізована. Львівський собор 1946 року вважається неканонічним, оскільки відбувся без участі законного єпископату УГКЦ та з порушенням церковних процедур.

 

 Холодна війна

    5 березня 1946 року у місті Фултон (США) Вінстон Черчилль виголосив знамениту «Фултонську промову», яка стала однією з ключових подій початку "Холодної війни" - ідеологічного, політичного, військового протистояння між США та СРСР. Виступ відбувся в Вестмінстерському коледжі у присутності президента США Гаррі Трумена. Черчилль заявив, що після Другої світової війни Європа опинилася під впливом двох протилежних сил – демократії Заходу та комуністичного режиму СРСР. Він проголосив: "Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці через континент опустилася залізна завіса".

    Ця промова стала офіційним сигналом для політики "зупинення комунізму" та початку глобального протистояння між СРСР і Заходом. Після виступу Черчилля західні держави активізували військово-політичне співробітництво, що в 1949 році призвело до створення НАТО. У відповідь СРСР розпочав кампанію проти Заходу в пропаганді та посилив контроль над країнами Східного блоку. Йосип Сталін порівняв Черлилля з Адольфом Гітлером. Фултонська промова стала однією з найвпливовіших у ХХ столітті, формально закріпивши розподіл світу на два ворожі табори.

Про подію, яка передувала фултинській промові Черчілля

https://ottawayes.com/uk/eternal/sprava-rosijskogo-shyfruvalnyka-guzenka-v-ottavi-vykryvach-radyanskoyi-shpygunskoyi-merezhi-v-kanadi 

 

    5 березня 1950 року у селі Білогорща біля Львова загинув Роман Шухевич, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА). За оперативною інформацією, його місце перебування виявили агенти МДБ після арешту зв’язкової Дарії Гусяк та охоронця Петра Осташа. Спецоперацією керував генерал-майор Олександр Родіонов, а безпосередньо штурм провів підрозділ підполковника Семенова. Радянські спецслужби взяли будинок штурмом, і за офіційною версією, Шухевич загинув у перестрілці. Інша версія стверджує, що він застрелився, аби не потрапити до рук МДБ живим.

    Після смерті Шухевича радянська влада розгорнула масштабні репресії проти його родини та підпільників. Його сина Юрія відправили до спецінтернату, а матір і дружину – на заслання. УПА продовжила боротьбу, але після 1950 року її активність значно знизилася. Головнокомандувачем Української повстанської армії (УПА) був призначений Василь Кук. https://2024history.blogspot.com/search?q=%D0%BA%D1%83%D0%BA

     Тіло Шухевича не було передане родині, а місце його поховання залишається невідомим. Операція стала одним із ключових моментів ліквідації українського збройного підпілля в Західній Україні.

 https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/golovnokomanduvach-upa-roman-shuhevych-rozluchyvsya-z-druzhynoyu-shchob-uryatuvaty-rodynu-vid-peresliduvan-nacystamy-y-komunistamy-pershyh-vdalosya-oshukaty-drugyh-ni

 

 

    4 березня 1815 року  народився Михайло Вербицький – український композитор, диригент і священник УГКЦ, автор музики гімну «Ще не вмерла Україна». Він народився на Львівщині, навчався у Львівській духовній семінарії, де захопився музикою. Саме у семінарії він отримав музичну освіту під керівництвом композитора Алоїза Нанке. Вербицький став одним із перших професійних українських композиторів у Галичині та автором багатьох церковних і світських музичних творів.

    Окрім гімну, Вербицький написав семінарійні співи, церковні хорові твори, романси, а також створив музику до понад 20 театральних вистав. Його композиції виконувалися у Львівському театрі, що сприяло популяризації української культури.

    Вперше пісня на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» була виконана у 1865 році.

    Історія створення українського гімну починається в 1862 році. Тоді український фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Поезія швидко поширювалася серед українофільських гуртків. Саме тому князь Долгоруков дав розпорядження вислати Павла Чубинського на проживання в Архангельську губернію під наглядом поліції «за шкідливий вплив на розум простолюду».

 

     19 лютого (3 березня) 1861 р. в Петербурзі імператор Олександр II підписав «Маніфест про скасування кріпосного права» та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності», що юридично скасували кріпацтво в Російській імперії. Передумовами цього рішення стали соціальна напруга, економічна неефективність примусової праці та поразка Росії у Кримській війні (1853–1856), яка виявила відсталість країни. Реформа дала селянам особисту свободу, але землі вони не отримували безкоштовно – їм доводилося викупляти наділи у поміщиків через державні кредити на 49 років.

     https://www.jnsm.com.ua/h/0303N/

 

 Українська революція (1917—1921)

https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/ukrayinska-revolyuciya-1917-1921-rokiv 

    У березні 1917 року представники найбільших українських політичних сил та організацій, як ліберального, так і соціалістичного спрямування утворили Українську Центральну Раду.
    Цей орган задумували як координуючий орган для розрізнених сил української інтелігенції в часи змін, що стрімко відбувалися в новій демократичній Росії. Проте, несподівано насамперед для себе, УЦР заручається підтримкою широких кіл суспільства і стає, по суті, українським парламентом.

https://www.youtube.com/watch?v=Q1_1Uf1X0IU 

                     https://ed-era.com/projects/znohistory/m4/l21