29 січня 1805 року імператор Олександр I підписав указ про відкриття Імператорського університету в Харкові. Ініціатором заснування закладу був Василь Каразін — український вчений, громадський діяч і просвітник, який переконав владу в необхідності створення вищого навчального закладу на сході України. Університет було відкрито завдяки фінансовій підтримці місцевого дворянства та купецтва, а його структура відповідала європейським академічним традиціям. До першого складу викладачів входили науковці з різних країн, включаючи Німеччину та Францію, що сприяло швидкому розвитку навчального закладу.

    Заснування університету стало важливим етапом у розвитку науки та освіти в Україні. Він став одним із перших вищих навчальних закладів на території Наддніпрянської України, що сприяло формуванню інтелектуальної еліти регіону. Протягом XIX–XX століть університет відігравав значну роль у науковому прогресі, випустивши багатьох відомих учених, зокрема математика Михайла Остроградського, нобелівського лауреата Іллю Мечникова та економіста Михайла Туган-Барановського. Сьогодні цей навчальний заклад відомий як Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, зберігаючи традиції наукової спадщини та освітнього розвитку.