Успенський собор - перший кам’яний храм на території Києво-Печерської лаври. 

    Закладання собору відбулося 1073 р. в урочистій обстановці, в присутності Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень, а й власноруч копав рів під фундаменти. В барокові шати одягнув собор гетьман І. Мазепа.

  

      Напередодні відступу Червоної Армії з Києва були заміновані всі головні суспільні будівлі. У тому числі культові — Софійський і Успенський собори. Але через несправність вибухового пристрою Софійський собор уцілів. Чого не можна сказати про Успенський. Сюди вибухівку завезли з таким розрахунком, щоб підірвати її в момент збору фашистської еліти.     3 листопада 1941 р. Успенський собор був висаджений в повітря (вибух пов'язаний з приїздом до Лаври фашистського президента Словаччини Йозефа Тисо). Згідно з Указом Президента України від 9 листопада 1995 року Успенський собор було відбудовано в 1999—2000 рр. у стилі козацького бароко.

    Ім’я князя, родину якого зображено на поданій нижче мініатюрі з «Ізборника», а також назва храму, будівництво якого він започаткував:

• А Володимир Великий, Десятинна церква.
• Б Мстислав Володимирович, Спасо-Преображенський собор.
• В Святослав Ярославич, Успенський собор Києво-Печерської лаври.
• Г Ярослав Мудрий, Софійський собор.

.