У листопаді 2001 року помер український скульптор і педагог, член Національної спілки художників України, уродженець с. Петрівка Кролевецького району (нині с. Морозівка) Анато́лій Георгійович Ски́ба. Працював у галузях монументальної та станкової скульптури (переважно у портретному жанрі). Автор портретів відомих діячів української історії: О.Довбуша, Л.Кобилиці, Ю.Федьковича, Т.Шевченка, І.Франка, а також пам'ятника Ользі Кобилянській у Чернівцях, 

 

УВАГА! ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО МАЄ ПРАВОВІ НАСЛІДКИ! 

    Це не приватна справа, а злочин/правопорушення.      Відповідальність Кривдника: Адміністративна (ст. 173-2 КУпАП) 

    Одноразове або несистематичне насильство. Штраф (170–680 грн), громадські роботи, арешт до 15 діб. 

     Кримінальна (ст. 126-1 КК). Систематичне насильство, що спричинило страждання. Громадські роботи, арешт, обмеження або позбавлення волі до 2 років. 

    Захисні заходи: Поліція може винести заборонний припис (виселення, заборона контакту).

    Алгоритм Дій у разі виявлення: Негайно викликайте допомогу: 102 (Поліція) 103 (Швидка) 

 

Ваш обов'язок — захиститися та захистити! 

Не мовчіть!

 

 

 24 листопада 1918 року заснована Національна Академія Наук України.

 Національна академія наук України (НАНУ) заснована установчими зборами при уряді гетьмана П. Скоропадського. 24-го листопада 1918-го року і є однією з найстаріших академій на пострадянському просторі. Першим президентом Академії було обрано видатного вченого-геолога і геохіміка зі світовим ім’ям Вернадського В. І., секретарем - поліглота А. Кримського.

Про яку державу йдеться в уривку з історичного джерела?

«Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні, завдання створення в Києві Української академії наук бере на себе держава. Завдання це – справа державної ваги й вирішити його не під силу приватному товариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії для вироблення законопроекту про заснування Академії на чолі з В. І. Вернадським дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш повно...»

А Українську Народну Республіку доби Центральної Ради

Б Українську Державу гетьмана П. Скоропадського

В Українську Народну Республіку доби Директорії

Г Українську Соціалістичну Радянську Республіку

 

22 листопада 2025 - День пам’яті жертв Голодомору   

https://www.jnsm.com.ua/h/1118M/ 

    Голодомор-геноцид 1932-1933 років, влаштований комуністичним режимом Сталіна з метою зламати опір українців, знищити українську ідентичність і пам’ять про українську державність, перетворити селян на колгоспних рабів і отримати необмежений доступ до продовольчих ресурсів, досі є одним з найжахливіших у ХХ столітті злочинів проти людства.

За наказом влади спеціальні продзагони вилучали в людей усі запаси збіжжя та харчів. На господарства накладалися натуральні штрафи. Села, які не виконували нереальні плани хлібозаготівлі, заносили на «чорні дошки», що означало повну блокаду населеного пункту і приречення на голодну смерть. Виїзд з України також був закритий.

     Передвісником Голодомору став сумнозвісний закон «про п’ять колосків».

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/7/1932-vstupyv-u-diyu-zakon-pro-pyat-koloskiv

В червні 1933 року смертність досягла епогею. Людей просто звозили в ями за селом, бо й ховати не було кому. Траплялися випадки канібалізму.

    В. Сосюра після відвідування українських сел у 1932-1933 роках потрапив у психлікарню. П. Тичина написав "захалявний вірш "Загупало в двері прикладом...". 

    Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору 1932–1933 років. Насправді сотні тисяч українців боролися, відстоювали право на свободу та життя, зокрема, і зі зброєю в руках. Приймали участь у повстанських загонах і жителі Кролевеччини.

Національний спротив на Сумщині: досвід 20-30-х років

https://history.sumy.ua/research/article/9517-natsionalnyi-sprotyv-na-sumshchyni-dosvid-2030kh-rokiv.html 

    «Село в безодні» Ігоря Качуровського - це узагальнений образ українського села 1920-1930-х років, до краю зубожілого внаслідок сталінської колективізації й розкуркулення, знекровленого штучним Голодомором, а водночас - це спогад про конкретне село Крути на Чернігівщині, рідне село поетової матері, де під час війни, у короткій перерві поміж двома періодами вигнання - курським та австрійським - автор почув від своїх земляків моторошну розповідь про невинних жертв совєтської влади.

 

 

 21 листопада День Гідності та Свободи

     Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначав Петро Порошенко.

     22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року.

Про Помаранчеву революцію тут

https://www.jnsm.com.ua/h/1123M/ 

     Президентом України  Віктором Януковичем День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.

     24 листопада 2013 року- початок Євромайдану

https://www.jnsm.com.ua/h/1124M/

     Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України,  відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка 21 листопада встановлено День Гідності та Свободи.

 

 

 

 

 

 14 листопада, 112 років тому на Київщині народився 

Андрій Малишко

     Його ім’я давно вже вписане червоними літерами в історію української культури, а «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» та інші поезії, покладені на музику, збагатили золотий фонд української пісні, уквітчали сучасну літературу й стали візитівкою українців у світі. Пісні на тексти Малишка композиторів Г. Майбороди, О. Білаша та ін. здобули всенародне визнання: «Київський вальс», «Пісня про вчительку», «Пісня про рушник», «Рідна мати моя», «Моя стежина». Під час обговорень підсумків ХХ з’їзду КПРС висловився за повернення літературної спадщини репресованих у сталінський період О. Олеся, В. Блакитного, Г. Косинки, М. Куліша, порушив заборонену в Україні тему Голодомору.
    Виступав за подолання негативних явищ, які наростали в
 національній політиці, призводили до забуття рідної мови,
історії та традицій українського народу.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/14/1912-narodyvsya-andriy-malyshko-poet 

     За літописами, що збереглися до наших днів, першу невелику печеру викопав на березі річки Дніпро священик ІЛАРІОН, який усамітнювався у ній для молитов. Коли ж він став митрополитом за Ярослава Мудрого , то до свого сховку вже не навідувався. У цій горі оселився відлюдник АНТОНІЙ, що повернувся з Афонської гори. Аскетичний спосіб його життя дивував та захоплював. До Антонія почали приходити інші монахи. Кількість їх постійно збільшувалася. Ченці побудували церкву Успіння Пресвятої Богородиці та келії. Так було засновано монастир. У 11 столітті монастир виконував важливу державну функцію, а саме – був найбільшим центром поширення християнства на Русі. У цей час тут зародилося літописання. Відомі літописці Никон, НЕСТОР, Сильвестр працювали у монастирі. НЕСТОР став автором найвидатнішого літопису Русі «Повість временних літ» (1113 року). Ченець Алімпій заснував тут першу руську іконописну школу, в якій було створено Свенську ікону. А в 13 столітті було укладено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії Києва. У монастирі була книгозбірня, друкарня, де друкувалися богослужбові та полемічні книги. А вже у 12 столітті обитель отримала почесний статус Лаври, тобто головного великого монастиря. Києво-Печерська лавра стала важливим духовним, культурним і просвітницьким центром.

     Успенський собор - перший кам’яний храм на території Києво-Печерської лаври. 

    Закладання собору відбулося 1073 р. в урочистій обстановці, в присутності Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень, а й власноруч копав рів під фундаменти. В барокові шати одягнув собор гетьман І. Мазепа.

  

      Напередодні відступу Червоної Армії з Києва були заміновані всі головні суспільні будівлі. У тому числі культові — Софійський і Успенський собори. Але через несправність вибухового пристрою Софійський собор уцілів. Чого не можна сказати про Успенський. Сюди вибухівку завезли з таким розрахунком, щоб підірвати її в момент збору фашистської еліти.     3 листопада 1941 р. Успенський собор був висаджений в повітря (вибух пов'язаний з приїздом до Лаври фашистського президента Словаччини Йозефа Тисо). Згідно з Указом Президента України від 9 листопада 1995 року Успенський собор було відбудовано в 1999—2000 рр. у стилі козацького бароко.

    Ім’я князя, родину якого зображено на поданій нижче мініатюрі з «Ізборника», а також назва храму, будівництво якого він започаткував:

• А Володимир Великий, Десятинна церква.
• Б Мстислав Володимирович, Спасо-Преображенський собор.
• В Святослав Ярославич, Успенський собор Києво-Печерської лаври.
• Г Ярослав Мудрий, Софійський собор.

.

    Давньоукраїнські некрополі із кам'яними хрестами об'єднують Україну. Від Слобожанщини до Карпат, від Чорного моря до Білорусі - вони є у кожній області. Неймовірний український маркер. Поряд із дерев'яними храмами та українським бароко саме кам'яні хрести є матеріальними свідками мистецької майстерності українського народу, його історичної пам'яті та ідентичності. Козацькі цвинтарі - цвинтарі із козацькими хрестами, форма яких іде від хреста тамплієрів. Це особливий шмат історії України. На жаль маловідомої.

    І ось новина: нарешті створено сайт "Старовинні українські некрополі"

https://nekropol.ukrainaincognita.com/?fbclid=IwY2xjawGmrB5leHRuA2FlbQIxMAABHSA9j5W47oz9qDpNwo22T-b4DqTAW07EwM5uaj8fhxDu2rF-DFH-Ze1rWA_aem_FxcpS0Cp59_xrE80-OtQAQ 

    З «Постанови щодо низовців» 1578 р. Стефан Баторій (король Речі Посполитої)

    "... (Козаки) отримуватимуть те, що мали за покійного Сигізмунда-Августа короля, тим самим способом і з такими ж вільностями, як тоді були. Вони не мають воювати Волоської землі (Молдовії).., (тих) що хочуть таке чинити, повинні будуть гамувати, ловити і бити як ворогів королівських. Цареві кримському, його землям, людям, улусам ... не мають чинити шкоди. Мають давати нам знати про людей царських (кримського хана)". 

    Так виникало реєстрове козацтво, якому король Баторій передав у володіння м. Трахтемирів, який став столицею реєстровців.

     Таємничий Трахтемирівський півострів. Там також можна побачити старовинний і таємничий козацький цвинтар.

 

 

 IV - середина III тис. до н.е. - існування Трипільської культури

Історії про енеолітичну трипільську культуру зазвичай починають із розкопок Вікентія Хвойки на Кирилівських висотах у Києві 1893 року та довкола містечка Трипілля у 1896–1897 роках. Проте ці розкопки були далеко не першими, на яких виявили артефакти цієї культури. Наприклад, у Національному музеї історії України зберігаються знахідки 1891–1892 років, виявлені Чеславом Зборовським на поселенні у селі Кринички (нині – Одеська область). Відкривач передав ці знахідки Володимиру Антоновичу, який провів розкопки на цьому поселенні у 1894–1896 роках, а 1899 року представив артефакти на виставці ХІ Археологічного з’їзду в Києві.

 

 https://www.radiosvoboda.org/a/trypilska-kultura-ukrayina/31078240.html?fbclid=IwY2xjawGklsZleHRuA2FlbQIxMQABHUgeTKNuRrzoXBh6xmPC6Ht-Oqnt2RHUi_rZEL4GJt33ulwoclK6QsarLQ_aem_59xQHUbEWxY9CQbE8H_-mg

 

 

 

    15 листопада 1967 року відбувся арешт українського громадського діяча, письменника і публіциста В'ячеслава Чорновола. Він був відомий своїми публікаціями на захист дисидентів, став об'єктом переслідування з боку КДБ після того, як видав самвидавний збірник "Лихо з розуму", де подав матеріали про заарештованих року шістдесятників.

    Основним звинуваченням проти Чорновола стало "поширення наклепницьких вигадок, що ганьблять радянський лад", за що його було засуджено на три роки ув’язнення в таборах. Арешт і судовий процес викликали широкий резонанс як серед дисидентських кіл України, так і за її межами.

    Перебуваючи в ув’язненні, він продовжував писати й підтримувати контакти з іншими дисидентами. Він відбув лише половину терміну, був звільнений за амністією з нагоди 50-річчя радянської влади.

 Про "Київську катастрофу"

https://osvita.ua/vnz/reports/history/34154/ 

    Наприкінці серпня працівники радянських урядових установ змушені були терміново залишити Київ під натиском Добровольчої армії Денікіна. 31 серпня в столицю вступили українські війська. Але під тиском Добровольчої армії Антона Денікіна керовані Антіном Кравсом загони УГА відступили з Києва, що вкрай деморалізуюче вплинуло на об'єднане українське військо. С. Петлюра, який не брав участі в Київському поході, пізніше назвав його «київською катастрофою».
    Відступ армій УНР та УГА з Києва наклав негативний
відбиток на всі подальші події визвольного руху в Україні: 1) розв’язав руки Денікіну, який до осені 1919 р. захопив майже всю Україну; 2) посіяв  зневіру в українське військо, його
керівництво і в перемогу пов станського руху в Україні
загалом; 3) призвів до остаточного розколу в самій Директорії.

 

 

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі у Фастові після того, як більшовиків витіснили з міста, 29 серпня 1919 року.

     17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добровольчої армії Півдня Росії про припинення бойових дій та перехід УГА під командування Антона Денікіна. Він поклав край воєнній історії УГА та засвідчив остаточний розрив між УНР та ЗУНР.         Ця подія отримали назву "листопадова катастрофа".

https://www.jnsm.com.ua/h/1117Q/ 

      https://www.jnsm.com.ua/h/1126U/

    14 жовтня 1919 року денікінці захопили Кролевець і населені пункти повіту. Якщо більшовицька влада вчиняла терор проти заможних людей, то денікінці розпочали терор проти тих, хто працював на радянську владу.. Повертались заможним людям конфісковані будинки, земля та інше.

 

Шевченко і Сумщина

     Коротке перебування у Кролевці Т. Шевченка (11 годин) породило багато легенд завдяки місцевим літераторам. Місцевий поет В. Сухомлин написав вірш «Тарасові рушники», в якому Т. Шевченко замовляє рушники у місцевого ткача собі на весілля, а після смерті великого поета ці рушники, начебто, поклали йому на домовину, коли її везли з Москви в Канів. Цю вигадку поет сам же і визнав. У письменника Панаса Кочури в оповіданні «Остання подорож» Шевченко також знайомиться з сім’єю ткачів. А ще втомлений Тарас встигає посадити грушу. Не вигадкою було те, що Глафіра Матвіївна Огієвська отримала «Кобзар» 1860 року видання з автографом Шевченка: «Глафири Матвеевни Огиевской на память Т. Шевченко»