Чи можливо дожити до 150 років?

    У 1920-х роках Олександр Богомолець, видатний український патологофізіолог зосередився на вивченні причин старіння, досліджуючи сполучну тканину як ключовий елемент зношення організму. Після смерті Леніна в 1924 році Сталін доручив Богомольцю та радянським лабораторіям розробку препаратів для продовження життя. Богомолець очолив цей напрямок, створивши в 1930-х роках антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС), відому як "сироватка Богомольця". Цей препарат, отриманий з сироватки крові щурів, мав стимулювати імунітет і регенерацію тканин, лікувати рани, ревматизм та уповільнювати вікові зміни.

    Під час Другої світової війни 1941–1945 років сироватка широко застосовувалася в радянських шпиталях для порятунку поранених, а також для консервування донорської крові, мережу станцій для якої Богомолець створив у 1920-х роках. У 1940 році Богомолець видав монографію "Продовження життя", де описав механізми сироватки, що обіцяла подовжити людське життя до 150 років. Книга, можливо, була частково засекречена за наказом Сталіна. Сам Богомолець помер у 1946 році від хвороби легень у віці 65 років. 

    Сталін, дізнавшись про смерть Богомольця у 1946 році, нібито сказав: «Втік, гад!?».