28 липня 1914 року розпочалася Перша світова війна — світова війна, глобальний збройний конфлікт, що розвивався, перш за все, в Європі до 11 листопада 1918 року, в якому брали участь 38 держав із населенням 1,5 млрд мешканців.
Держави, в інтересах яких проливали свою кров українці, мали агресивні плани щодо України, ігнорували українські національні інтереси, прагнули використати воєнне становище, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців:
Австро-Угорщина мала намір приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля.
Німеччина прагнула створити у ході війни Пангерманський союз, залучивши до нього і Україну.
Царська Росія планувала приєднати до імперії західну Україну.
1 серпня 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії.
4 серпня 1914 року ГУР заснувала Бойова управа українських січових стрільців — комітет для організації та поповнення легіону УСС на чолі з К. Трильовським. Скарбником був І. Боберський.
6 серпня 1914 року з українців Королівства Галичини та Володимирії було утворено легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Ужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював на Поділлі. Перший командир - М. Галущинський. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.

12 серпня 1916 року біля Бережан почалися запеклі бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню, які тривали до кінця вересня. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.
Одночасно група емігрантів зі сходу України (Д. Донцов,
А. Жук) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німецькою імперією та Австро-Угорською імперією. Союз вів агітацію серед військовополонених українців.
Робота
СВУ сприяла поліпшенню матеріального стану військовополонених,
утворенню у концтаборах бібліотек, шкіл грамотності, церков, читалень,
кооперативних крамниць, оркестрів, хорів, курсів з української
літератури та історії України. У кожному таборі завдяки Союзу видавалися
українські газети. Все це робилося для зростання української свідомості
тих, хто знаходився у таборах.
Немає коментарів:
Дописати коментар