Блог учителя історії Денисенка Олександра Сергійовича: серпня 2025

середа, 6 серпня 2025 р.

6 серпня за новим стилем 1657 року в Чигирині помер Богдан Хмельницький — гетьман Війська Запорозького, який очолював боротьбу проти Речі Посполитої та уклав Переяславську угоду з Московським царством. Причиною смерті вважають інсульт, який він переніс у червні 1657 року; за свідченнями сучасників, стан його здоров’я різко погіршився після чергового загострення в стосунках із союзниками та опонентами.

Смерть Хмельницького спричинила політичну кризу. Спочатку владу передали його синові Юрієві, який був неповнолітнім, тож фактичне керівництво зосередив у своїх руках генеральний писар Іван Виговський. У найближчі роки почалась боротьба між різними політичними групами, що призвело до розколу Гетьманщини та тридцятилітньої серії громадянських конфліктів, відомих як Руїна.

Картина Т. Шевченка "Смерть Богдана Хмельницького"

Похований гетьман був у новозбудованій їм же Іллінській церкві в Суботові (бароко).

вівторок, 5 серпня 2025 р.

28 липня 1914 року розпочалася Перша світова війна — світова війна, глобальний збройний конфлікт, що розвивався, перш за все, в Європі до 11 листопада 1918 року, в якому брали участь 38 держав із населенням 1,5 млрд мешканців.

Держави, в інтересах яких проливали свою кров українці, мали агресивні плани щодо України, ігнорували українські національні інтереси, прагнули використати воєнне становище, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців:

Австро-Угорщина мала намір приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля.

Німеччина прагнула створити у ході війни Пангерманський союз, залучивши до нього і Україну.

Царська Росія планувала приєднати до імперії західну Україну.

1 серпня 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії.

4 серпня 1914 року ГУР заснувала Бойова управа українських січових стрільців — комітет для організації та поповнення легіону УСС на чолі з К. Трильовським. Скарбником був І. Боберський.

6 серпня 1914 року з українців Королівства Галичини та Володимирії було утворено легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Ужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював на Поділлі. Перший командир - М. Галущинський. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.

12 серпня 1916 року біля Бережан почалися запеклі бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню, які тривали до кінця вересня. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.

Одночасно група емігрантів зі сходу України (Д. Донцов,

А. Жук) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німецькою імперією та Австро-Угорською імперією. Союз вів агітацію серед військовополонених українців.

Робота СВУ сприяла поліпшенню матеріального стану військовополонених, утворенню у концтаборах бібліотек, шкіл грамотності, церков, читалень, кооперативних крамниць, оркестрів, хорів, курсів з української літератури та історії України. У кожному таборі завдяки Союзу видавалися українські газети. Все це робилося для зростання української свідомості тих, хто знаходився у таборах.