15 травня 1845 народився Ілля Ілліч Мечников, український та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології й мікробіології, засновник наукової школи, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908). Сформулював загальну теорію запалення як захисної реакції організму в боротьбі з інфекцією – фагоцитарну (клітинну) теорію імунітету (фагоцитоз). Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям Мечникова.

    До класичних робіт Мечникова належать праці з мікробіології, зокрема дослідження з холери, тифу, туберкульозу, та спільні з французьким ученим Емілем Ру дослідження з сифілісу. Також вчений працював над проблемами старіння і смерті. 1903 року він опублікував "Етюди про природу людини", яка була присвячена "ортобіозу" або "вмінню жити правильно". В цій праці Мечников доводив наскільки важливим є вплив харчування на тривалість життя.