Російсько-турецькі війни

 1. Московсько-турецька війна (1676—1681)

     Причиною війни послужила спроба Османської імперії втрутитися в московсько-польське протистояння і захопити контроль над Правобережною Україною. Османи захопили Чигирин внаслідок двох Чигиринських походів, винищили московський і козацький загони, спалили і зруйнували місто вщент. Як "знамено" турки вели поперед себе Юрка Хмельницького, якого поставлять гетьманом замість Дорошенка. Московсько-українська армія покинула Чигирин напризволяще і відступила за Дніпро, відбивши напади османської армії, яка їх переслідувала. Гетьман Самойлович, не втримавши Правобережжя, наказав провести тут "Великий згін". 

  Наслідком війни стало укладення у 1681 році Бахчисарайського мирного договору.

 

  2. Російсько-турецька війна (1735—1739)

Цій війні передувало відновлення Запорозької Січі (Нової на р. Підпільна) у 1734 році. Як це відбувалося

https://www.radiosvoboda.org/a/nova-sich-kozaky-rosiyska-imperiya/32894791.html 

3. Російсько-турецька війна (1768—1774)

https://www.jnsm.com.ua/h/0721N/

     Підсумком війни 1768—1774 р. було підписання Кючук-Кайнарджійського договору 1774 р., за яким Російська імперія отримала Керч, землі між Південним Бугом та Дніпром, а Крим оголошений незалежним від Османської імперії, що і призведе до анексії Криму Росією у 1783р.

    Після повернення запорожців із війни, Запорозька Січ була оточена російськими військами (на чолі з генералом Петром Текелієм, які теж поверталися з османського фронту) та зруйнована у 1775 році. Після цієї події частина низового козацтва тікає в турецькі володіння і засновує Задунайську Січ.

 Якою цифрою на картосхемі позначено території, що ввійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1768—1774 рр.?

4. Російсько-турецька війна (1787—1791) 

     У січні-червні 1787 року Катерина II здійснила подорож, у ході якої відвідала Крим. Ці події спонукали турецького султана Абдул-Гаміда I 13 серпня 1787 року висунути ультиматум Росії з вимогою повернення Криму та Грузії. Росія відкинула ультиматум, і Османська імперія оголосила їй війну. Розгром османського флоту прискорив підписання Ясського мирного договору, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а також підтверджено анексію Криму Російською імперією. Бессарабія (в тому числі здобутий Ізмаїл) та придунайський край залишались в складі Оттоманської імперії. 

5. Російсько-турецька війна (1806—1812)

    Цей воєнний конфлікт був викликаний політикою Османської імперії, яка розраховувала на відволікання сил Російської імперії війнами проти Французької імперії. Війна закінчилася підписанням Бухарестського мирного договору 1812, який зафіксував приєднання до Росії Бессарабії.

6. Російсько-турецька війна (1828—1829)

     Туреччина була незадоволена результатами російсько - турецької війни 1806—1812 pp. і намагалася повернути втрачені території. Оскільки воєнні дії велись на придунайських територіях і в безпосередній близькості від України, то Російська імперія знову використовувала її матеріальні та людські ресурси. На початку війни бої відбувалися на землях Задунайської Січі і частина задунайців на чолі з отаманом Йосипом Гладким перейшла на бік Росії. Розлючені турки спалили Задунайську Січ у 1828 році. Росія перемогла і отримала острови в гирлі Дунаю, а із задунайців було створено Азовське козацьке військо.

7. Російсько-турецька війна (1853—1856) (Кримська війна)

     Безпосереднім приводом для війни стало захоплення російськими військами Молдовського князівства та Волощини (Валахії) 1853 року з метою заволодіти торгівлею збіжжям дунайських країн. Це викликало спротив Великої Британії та Франції, які стали на бік Порти. Російська імперія знову використовувала  матеріальні та людські ресурси українських земель. Але це її не врятувало.

    Війна закінчилася Паризьким миром 1856 року. Він позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали. Російська імперія публічно відмовилася від претензій на  південну Бессарабію. Поразка у війні і масові селянські рухи (наприклад, "київська козаччина") підштовхнули уряд Росії розпочати реформи і скасувати кріпацтво. 

     Київська козаччина 1855 р. - масові селянські виступи в Київській губернії за відновлення козацтва як суспільного стану. Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853–1856 маніфесту Миколи I, що передбачав створення рухомого державного ополчення. По Київщині, де ще свіжими були згадки про запорозького козацтво, почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення ("у козаки"), буде звільнено від кріпосної залежності і вони одержать поміщицькі землі та майно.