29 квітня 1918 р. у Києві Всеукраїнський з'їзд хліборобів проголосив Гетьманом України Павла Скоропадського. Була утворена Українська Держава на чолі з Гетьманом.
Цьому передувала низка подій, пов'язана з діяльністю Скоропадського.
У 1904 за заслуги в боях проти японців імператор Микола II нагородив офіцера орденом Святої Анни 3-го ступеня. Під час Першої світової війни Павло Скоропадський 22 січня 1917 приймає командування 34-м армійським корпусом, який розташовувався на Волині і який він пізніше українізує. Російський
генерал Денікін згадував про Скоропадського: «Я викликав до себе
генерала Скоропадського і запропонував йому стримати різкий хід
українізації та, зокрема, відновити права командного складу або
відпустити його з корпусу. Майбутній гетьман заявив, що про його
діяльність склалася хибна думка, імовірно, за історичним минулим роду
Скоропадських; що він істинно російська людина, гвардійський офіцер і
зовсім далекий самостійності; виконує тільки покладене на нього
начальством доручення, якому сам не співчуває…».
16-17
жовтня 1917 Скоропадського на з'їзді Вільного козацтва в Чигирині
делегати від п'яти українських губерній і Кубані обрали отаманом
Вільного козацтва. Серед козаків особа нащадка гетьманського роду,
бойового генерала Скоропадського мала неабияку популярність. Пізніше
Павло Скоропадський втратив увесь свій набутий авторитет серед вільного
козацтва через згоду балотуватися до Установчих зборів від блоку
російських землевласників.
З поверненням, фактично на багнетах німецько-австрійських військ, до Києва, Центральна Рада в березні 1918 оголосила про продовження нею внутрішньої політики соціалізації, що була відображена в III Універсалі. Селяни не скорялися діям посадовців Центральної Ради і неохоче віддавали зерно та продукти, які вона мала віддавати німцям як плату за військову допомогу. Окупаційні війська вважали, що українська влада не дотримає взятих на себе зобов'язань щодо передачі німцям харчів і почали каральні дії для примусового вилучення харчів із залишенням документів про вилучення. У відповідь на каральні дії німецьких та австрійських військ Україною поширився рух спротиву.
У середині березня Павло Скоропадський утвердив опозиційну до Ради політичну організацію, сформовану з військовиків і землевласників, під назвою «Українська Громада» (пізніше «Українська Народна Громада»), яка ввійшла в тісний контакт з Українською демократично-хліборобською партією В'ячеслава Липинського і Миколи Міхновського і була підтримана німцями.
Про політику Гетьмана дивитися відео
Перевірь себе
Немає коментарів:
Дописати коментар