19 квітня 1930 року судом московсько-радянських окупантів, винесено вирок у репресивній справі «Спілки визволення України» — показова справа, сфабрикована московсько-радянської окупаційної «ОДПУ Української СРР» наприкінці 1920-тих, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого московським окупаційним урядом СРСР у 1932–1933. Багатьох підсудних єднала політична діяльність під час визвольних змагань. Керівництво організацією "призначили" С. Єфремову - знаному вченому-літературознавцю, колишньому заступнику голови Української Центральної Ради.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/11/1989-reabilitovano-uchasnykiv-tak-zvanoyi-spilky-vyzvolennya-ukrayiny 

 

Документи свідчать      

«Підсудних привозили з тюрми не в “чорних воронках”, а в звичайних автобусах, ніби на прогулянку. На сцені в перервах підсудним підносили чай з тістечками. Організатори явно перегравали... Особливо ці масні й демонстративно великі солодощі, кондитерські вершини тодішнього щасливого життя, були тут не до речі. Проте думаю, що відкинути, відсунути їх підсудний академік Сергій Єфремов, людина великої гідності, не міг. Не могли й інші. Так само не могли відкликати своїх попередніх свідчень, даних у Києві, вимучені довгими днями і ночами без сну. І признання, і театральні солодощі, – все належало до заздалегідь розробленого ритуалу, й підсудні мали коритися йому».

Процес СВУ мав на меті:

- обґрунтувати масові переслідування політичної опозиції на окупованих територіях УНР;

- підготувати ґрунт для подальшого погрому установ ВУАН та УАПЦ;

- стимулювати ворожнечу між прихильниками українізації (комуністами й некомуністами);

- політично скомпрометувати саму політику українізації, пов'язуючи українське відродження з діяльністю УНР в екзилі;

- довести підривну спрямованість української інтелігенції, яка нібито фактично працювала на інтереси Польської республіки;

- розгортання нової русифікації Українських територій під московсько-радянською окупацією («УСРР»);

- позбавити голосу українські селянські маси напередодні організації Голодомору.