Про джерела соціалістичної індустріалізації

     З проголошенням у грудні 1925 р. курсу на стрімку промислову індустріалізацію Радянський Союз розпочав пошук джерел її фінансування. Для завезення в країну промислового обладнання та оплату праці іноземних інженерів потрібна була валюта. Аби дістати її, влада розпочала шалений тиск на село, вишукуючи водночас альтернативні джерела надходження коштів. Торгсини ( від російського словосполучення «торговля с иностранцами») – свого роду крамниці, де в часи Голодомору люди могли обміняти коштовності на хліб (зерно, борошно). Або ж придбати його за непомірно високою ціною, рятуючись від голодної смерті.

     На початку січня 1933 р. керівником філії Торгсину у Кролевці призначали члена КП(б)У Михайла Єфимовича Абрамченка. 2 лютого 1933 р. на Площі Свободи (раніше – Базарна площа) відкривається магазин «Торгсин». Наступного дня крамниця почала обслуговувати зголоднілих місцевих жителів та селян з навколишніх сіл, які понесли до неї свої родинні скарби. Розміщувався магазин у «великому, одноповерховому, цегляному будинку, майже в самому південносхідному кінці майдану... Від вулиці двоє або троє вікон від майдану були затулені зсередини віконницями або тільки забиті дошками. Вітрина крамниці, яка на ніч зачинялась згортаючою залізною занавіскою і потім замикалась зсередини замком, була майже вся заставлена буханцями хліба, консервами та пакунками різних виробів і харчів. У верхній частині вікна, на нитках та мотузках, звисали ковбаси та пакунки сиру ( Сірик Г. Під сонцем обездолених / Г. Сірик. – Торонто, 1983. – Ч. 3. Сирітськими стежками. – 1983. – 231 с.). Штат торгсинівської крамниці у Кролевці був невеликий – 5–6 осіб. Український письменник Григорій Сірик у своїх споминах розповідав, що за прилавком працювало чотири продавці «з мокрими, від поту, спинами і спітнілими обличчями», вони «вертілися справно і швидко»; ще один «молодий, високий і плечистий» співробітник перебував у залі з клієнтами, він же зустрічав тих біля дверей магазину; «поважний і вгодований чоловік» обіймав посаду рахівника (оформлював товарні ордери Торгсину, які виконували роль внутрішніх грошей); «чоловік в окулярах» займався оцінкою коштовностей у пункті скуповування цінностей Посаду старшого продавця та одночасно помічника директора крамниці з 28 січня 1933 р. обіймав Іван Андрійович Бережний, 1893 р.н.