Антигетьманське повстання підтримувала Москва, яка нарощувала свій вплив в Україні, провокуючи міжусобиці і громадянську війну. Розуміючи це, новообраний гетьман Іван Виговський, спираючись на шляхту, намагався продовжувати політику свого попередника, спрямовану на досягнення повної державної незалежності України, і зосередився на пошуках противаги всезростальним впливам Москви у Гетьманщині та досягненні рівноправних відносин з Річчю Посполитою.

    16 вересня 1658 року під містом Гадячем з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною була підписана угода, що передбачала входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і ВКЛ. Передбачалася також ліквідація Берестейської унії. Основні перетворення залишилися на папері, оскільки Сейм Речі Посполитої ратифікував договір у значно урізаному вигляді, скасувавши його головні положення.

 

    Автором договору був Юрій НЕМИРИЧ.

https://www.youtube.com/watch?v=8SpyO9rTdTc&t=7s 

 

    Однією з умов Гадяцької угоди в Україні мали відкритися два православні університети (академії) – у Києві та Львові.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/20/1661-zasnuvannya-lvivskogo-universytetu 

 Наслідком Гадяцького трактату став наступ московських військ

в Гетьманщині.У липні 1659 року відбулася битва за Конотоп, під час якої московити були розгромлені.