Що ми знаємо про НАТО?

    Євроатлантична інтеграція є вибором українського народу, підтвердженим Революцією Гідності та закріпленим в Конституції України.

    Можливість перебування України в спільноті цивілізованих демократичних країн - членів Північноатлантичного Альянсу сприятиме реалізації всеосяжних реформ в секторі безпеки і оборони, щодо цивільного контролю і демократичного нагляду, у боротьбі проти корупції, підвищенню стабільності, підтримці міжнародної та регіональної безпеки. Україна поступово наближає свої стандарти до стандартів Альянсу, що є передумовою членства в НАТО

    Головний акцент державної політики в сфері євроатлантичної інтеграції спрямовано на забезпечення безпеки і добробуту людини як ключового суб’єкту національної безпеки.

    Пріоритетні завдання в межах реалізації політики євроатлантичної інтеграції України щорічно визначаються в річних національних програмах під егідою Комісії Україна-НАТО, що підписуються Президентом України, які є ключовим інструментом досягнення Україною необхідних критеріїв членства в НАТО.

 

https://multimedia.posibnyky.vntu.edu.ua/mm/Ukraine-EU/txt/06.html

Після опрацювання інформації за посиланням та перегляду відео, можна буде відповісти на такі важливі питання:

1. У  чому полягають основні функції Генсека НАТО?

2. Який механізм прийняття рішень в НАТО?

3. Що являють собою Збройні Сили НАТО?

4. Які території включає в себе зона відповідальності НАТО?.

9. У чому суть програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ).

10. Які конкретні заходи передбачає План дій щодо членства              в НАТО (ПДЧ)?

    В НАТО  знаються і на гуморі. Це - саркастичний плакат з нагоди 40-річчя Альянсу. 

Ідеальний член НАТО має бути: (за годинниковою стрілкою)

* тверезий, як норвежець

* обережний, як данець

* стриманий, як італієць

* прямолінійний, як британець

* активний, як іспанець

* організований, як грек

* розслаблений, як турок

* помітний, як люксембуржець

* зрозумілий, як ісландець

* скромний, як француз

* технічний, як португалець

* доступний, як бельгієць

* забавний, як німець

* спокійний, як канадець

* гнучкий, як американець

* щедрий, як голландець

Цікаво, якби Україна була в НАТО, як би вони підписали українця? Які ваші ідеї?

 26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

     20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.

    26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

    28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнські налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.

Крим. Спротив триває. 

 

 

    25 лютого 1956 року, в останній день XX з’їзду КПРС, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов виступив на закритому засіданні з доповіддю «Про подолання культу особи і його наслідків». У ній він засудив культ особи Йосипа Сталіна, викрив масові репресії, депортації народів та численні порушення соціалістичної законності. Хрущов наголосив, що сталінські чистки, насильство та централізоване керівництво суперечили принципам партійної демократії. Ця доповідь не була оприлюднена для широкого загалу, але текст розіслали у партійні організації, а вже у червні її коротку версію надрукували у міжнародній пресі.

    Доповідь Хрущова спричинила значний політичний резонанс. Вона стала початком «відлиги» — періоду часткової лібералізації радянського режиму, реабілітації жертв репресій та певного пом’якшення цензури. Вона сприяла і появі такого феномену, як шістдесятництво. У 1956 році відбулося повстання в Угорщині , а у 1968 році — події Празької весни, які частково були викликані спробами демократизації у соцтаборі. Усередині СРСР доповідь викликала спротив сталіністів, що у 1964 році стало одним із чинників усунення Хрущова від влади.

 Кролевець - це не Зартий!

В. Сухомлин «Кролевецький вальс»

Прадавнє Зареття, Зартий...

Кролевець, Кролевець, Кролевець –

Хай буде твій вік золотий»

    Ці літературні фантазії, поки що, не мають нічого спільного з такою наукою як археологія. В свій час краєзнавці П. Яценко, І. Дудар віднесли Зартий до Кролевця, посилаючись на карту в першому томі книги «Історія культури стародавньої Русі», виданій в 1948 р. 

 

    Але археологія - це нудна наука. Археологи стверджують, що ,очевидно, Зартий знаходився десь неподалік Виру (м. Білопілля), скоріш за все на одному з шляхів — між Виром та Путивлем». На сьогодні найвірогіднішою версією про локалізацію Зартия є версія Ю. Моргунова, згідно з якою Зартий знаходився на городищі в селі Миколаївка Буринського району, де проводилась археологічна розвідка. Археологічні розкопки 2000 р. в Подолові та за Козином не виявили давньоруського городища, лише селище.

 

 Діяльність Малоросійської колегії

    Тріумфальні арки з’явилися в Стародавньому Римі. Через них до міста урочисто в’їжджали переможці.

    Тріумфальна арка на Чернігівщині старша за паризьку.

Паризька тріумфальна арка - споруджена в 1806—1836 рр., арка в Новгород-Сіверському побудована 1786 р. Саме тоді стало відомо, що через рік запланований візит до міста імператриці Катерини I.

    Місцева громада Новгород-Сіверського збиралася звести дерев’яні Тріумфальні ворота на честь її приїзду. Будівництво здійснювали за пожертви, і грошей виявилося достатньо для будівництва кам’яної арки. У 1787 році Катерина II відвідала місто, в’їхавши через Тріумфальну арку. Імператриця була вражена таким урочистим прийомом і на знак вдячності виділила гроші на відновлення місцевого Спасо-Преображенського собору.

    На арці зображені герби міст, що входили до складу Новгород-Сіверського намісництва, утвореного після ліквідації полково-сотенного устрою Гетьманщини. Серед них Кролевець та Конотоп.

 

 

     

Українське Бароко

https://baroko.ukrainaincognita.com/#about 

     Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові є одним із найдревніших і найгармонічніших в Україні. А Троїцький собор - витвір Йогана-Баптіста Зауера - це можливо найгарніший храм України, зведений у стилі європейського бароко.

     Спасо-Преображенську церкву на правому березі річки Псел як майбутній фамільний храм-усипальницю передбачливо заснував власним коштом миргородський полковник Данило Апостол. Будівництво розпочалося наприкінці 1718 року, але через кар’єрні негаразди фундатора тривало дуже довго. Згодом, коли Данило Апостол став гетьманом, відбулося освячення – знаменне для кожного храму дійство. 1732 року церкву прикрасив вишуканий іконостас. За два роки засновника храму поховали під вівтарем Спасо-Преображенської церкви, а 1809 року у цьому сільському храмі хрестили видатного сина української землі Миколу Гоголя, творчість якого нерозривно пов’язана з Полтавщиною та Україною.

    А це шедеври українського бароко від Григоровича-Барського. Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря (Черкащина) та Покровська церква у Києві.

https://www.youtube.com/watch?v=G4vHcTwBaQ0 

 

 Сумський Герой Небесної Сотні Олексій Братушка.

    107 Героїв Небесної Сотні віддали свої життя за краще майбутнє нашої держави. 48 з них загинули від куль саме 20 лютого 2014 року. Серед них – Герой України, наш земляк – Олексій Братушка.

Посмертно йому присвоїли звання Героя України та Героя Небесної Сотні.

 

    До подій на Майдані він працював столяром на машинобудівному заводі, навчався у Сумській школі №11. Олексій Братушка був учасником Помаранчевої революції. На Майдані Олексій Братушка приєднався до Львівської сотні, тому що вона стояла на передовій. Кульове поранення від снайпера Олексій отримав на вулиці Інститутській. Поховали чоловіка 24 лютого на центральному цвинтарі у Сумах.

 

 

    

    18 лютого 2014 року в Києві почалося масштабне агресивне протистояння між протестувальниками та силовиками під час Революції Гідності. О 8:30 тисячі демонстрантів розпочали мирну ходу від Майдану Незалежності до Верховної Ради, вимагаючи повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень Президента. На підходах до парламенту, зокрема на вулиці Інститутській та Кріпосному провулку, їх зустріли кордони правоохоронців, що призвело до перших сутичок. Паралельно протестувальники намагалися захопити офіс Партії регіонів на вулиці Липській.

    Близько 16:00 столична влада зупинила роботу метро, щоб обмежити пересування містом. Проте на Майдан продовжували підходити люди. Увечері силовики розпочали штурм Майдану Незалежності, використовуючи бронетранспортери та водомети. Протестувальники оборонялися, підпалюючи барикади та намети. Близько 22:00 загорівся Будинок профспілок, де розташовувався Штаб національного спротиву. За офіційними даними, цього дня загинули 17 учасників протесту.

 

"Кривавий четвер" 20 лютого на вулиці Інститутській додав до жертв режиму 52 людини, з них чотирьох силовиків.

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/20/den-geroyiv-nebesnoyi-sotni 

13 документальних фільмів про Революцію Гідності

 https://osvitanova.com.ua/posts/5778-13-dokumentalnykh-filmiv-pro-revoliutsiiu-hidnosti?fbclid=IwAR1--r1M8lR0uKUem6RZAIyT5LpbLZd3OHred_8RAKi2v1j6FOVQuWC3Bv8

 

 

 19 лютого 1992 року Верховна Рада прийняла рішення про герб України.

 Козацька бойова порохівниця XVII століття (Прилуцький краєзнавчий музей на Чернігівщині)

 

 

 

1953-1954 рр. - повстання в’язнів  ГУТАБу

 Російський письменник і в’язень ГУЛАГу Олександр Солженіцин писав, що перша хвиля опору в сталінських таборах почалася після прибуття до них українців. За його словами, саме вони привезли до ГУЛАГу «бацилу» бунту.

 https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/nam-sonce-vsmihalos-kriz-rzhaviyi-graty-65-rokiv-tomu-pochalosya-kengirske-povstannya

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/26/1953-rozpochalosya-norylske-povstannya-politvyazniv 

 

 Про гривні

     З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, внаслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.

    Банкнота номіналом 1 гривня зразка 1994 року з портретом князя Володимира Великого та РУЇНАМИ ХЕРСОНЕСА, які мали б нагадувати про місце його хрещення і належність Криму. Банкнота номіналом 1 гривня зразка 2004 року (введена в обіг 01.12.2004) містить портрет ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО, а основний малюнок зворотної сторони — замість Херсонесу намалювали дерев'яні хатки середньовічного Києва. Вже без Криму . Не повернули його на банкноту а ні у 2006, а ні у 2011, а ні у 2014 році. .Але князю прималювали чомусь бороду, що викликало суперечки серед істориків про те, чи носили бороди київські князі.

    Якщо ви хочете дізнатися як насправді виглядав Іван Мазепа – не дивіться на банкноту 10 гривень.Портретів Івана Мазепи існує доволі багато. Головне питання – які з них є достовірними? Після прокляття Петром І всі зображення гетьмана старанно знищувалися, бо надто сильною була образа царя на свого колишнього васала. Але дещо все таки збереглося.Зараз історикам відомо про 38 прижиттєвих портретів Мазепи. Усі ці портрети дуже різні. Настільки різні, що вгадати в них одну людину доволі складно. Наприклад, іконописці відверто лестили гетьману і зображали його в сюжетних розписах Успенської церкви Києво-Печерської Лаври дуже схожим на Ісуса Христа. Іноді барокові художники просто давали волю своїй фантазії – і тоді на портреті зʼявлявся молодий красень замість поважного 60-річного чоловіка. Як насправді виглядав Мазепа сучасні історики вже зʼясували, але в комісії, що затверджувала дизайн 10 гривень, їх не було. Коли у 2003 році було оголошено конкурс на новий дизайн українських банкнот, переможцями було визнано братів-близнюків Олександра і Сергія Харуків. Художники кажуть, що до папки з різними варіантами портрета Івана Мазепи випадково потрапив портрет Пилипа Орлика. Вгадайте, який з портретів у папці сподобався комісії найбільше)

 

 

 

   

  Іван Скоропадський - єдиний гетьман України, похований на Сумщині. Отримавши село Гамаліївку на Шосткінщині за вірну службу Москві, Скоропадський, з дозволу московського царя Петра І від 25 січня 1714 р., розпочав зводити дівочий гетьманський монастир, де й знайшов собі вічний спочинок 6 липня 1722 р. в склепі Харлампіївської церкви.

 

 Повсякдення Кролевеччини ХІХ ст. Що пили, що їли...

    У 1910-х роках художник М.В. Красовський змалював типове селянське обійстя з околиць Кролевця. Ліворуч — хата, біля дверей висить дуга (означає, що в господарстві були коні або воли). За тином — просторий дерев’яний сарай.

    Це не бідна мазанка, а добротна оселя — ймовірно, заможного селянина або нащадка козацького роду. Усе обійстя свідчить про лад і працьовитість: окрема господарська забудова, впорядковане подвір’я, збережений тинок.

 

 

 Визвольні змагання

    17 лютого 1919 р. Директорія УНР звернулася по допомогу в боротьбі з більшовиками до Антанти і США. Антанта висловила занепокоєння, але не стала на бік України, бо в уряді кипіла боротьба за владу між соціалістами: Винниченко чубився з Петлюрою, який крушив усіх конкурентів – знищив Болбочана, вислав куди подалі Василя Вишиваного, Миколу Міхновського.

    А Францію непокоїло питання сплати царських боргів, Антанта зробила ставку на Денікіна.

 

 

  Кролевець стародавній

    За результатами археологічних розкопок 2000 року в Кролевці було виявлено рештки двох давньоруських поселень. Перше — датується ХІІ — початком ХІІІ століття і розташоване у південно-східному мікрорайоні Козин (Богокут). Друге поселення розташоване в мікрорайоні Подолове і має багатошарову структуру. Його найдавніший шар відноситься до доби енеоліту- мідно-кам’яного віку.

    За місцевими переказами, жителі с. Подолово у 16- на початку 17 ст. відвідували церкву с. Спаське. О. Лазаревський відмічає, що ця церква мала своїх особливих прихожан із сіл Спаське, Заболотова, Любитове, Озарич, Мельні, Литвинович, Подолова і Добротова: «во всех тех селах живали отчичи (кріпаки-втікачі) и все к той церкви прихожанами были. Как говорили им отцы и деды, других церквей тогда поблизу не было. Из этого обстоятельного рассказа людей, … видно, что отцы и деды их жили в ХVІ веке».

    Насправді, ця церква знаходилась за болотом, а не в селі. Цю лугову церкву заснували селяни-втікачі, ймовірно, на місці язичницького капища і подалі від очей поляків-католиків. Селяни не тільки збудували церкву, а навіть мали свого священика. Лугова церква на той час не підпорядковувалась жодній церковній установі і належала тільки прихожанам.

(На малюнку: реконструкція церкви – Преображенської Лугової, прихожанами якої були жителі Подолова)

 

15 лютого український народ традиційно віддає глибоку шану усім солдатам і офіцерам, робітникам та службовцям, яким судилося пройти вогняне горнило бойових дій в Республіці Афганістан та інших гарячих точках планети.

 В афганських подіях 10-ти річної війни більше 160-ти тисяч українців, з яких 3280 загинуло, 80 пропало безвісти, 3560 стали інвалідами.

З Сумської області було призвано до Афганістану більше 3000 чоловік (123 загинули, більше 100 стали інвалідами).

З Кролевецького району було призвано 164 чоловіки, з яких 5 загинуло. Бойовими орденами і медалями було нагороджено 20 кролевчан.

Та, крім Афганістану, були ще й Алжир, Ангола, В єтнам, Ефіопія, Куба, Камбоджа, Іран, Ірак, Корея, Угорщина, Югославія та ін.

 

  Про морські тарани

    12 лютого 1988 року у Чорному морі відбулося зіткнення кораблів ВМС США та СРСР, що стало одним із найпомітніших епізодів Холодної війни на морі. Американські ракетний крейсер "USS Yorktown" та есмінець "USS Caron" здійснювали прохід у безпосередній близькості від узбережжя Криму, заявляючи про право мирного проходу через територіальні води, які Радянський Союз вважав своїми. У відповідь радянські сторожові кораблі "Беззавєтний" і *СКР-6* здійснили навмисне таранування американських суден, змусивши їх змінити курс.

    Хоча жоден корабель серйозно не постраждав, інцидент викликав дипломатичний обмін нотами між Вашингтоном і Москвою. США наполягали на тому, що діяли відповідно до міжнародних правил, зокрема Конвенції ООН з морського права, тоді як СРСР розглядав цей прохід як порушення свого суверенітету. Подія змусила обидві сторони уточнити правила морських операцій, а вже у 1989 році були проведені переговори щодо запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
     25 листопада 2018 року відбулося протистояння на Азовському морі між українськими та російськими прикордонниками, яке завершилося тараном корабля ВМС України, використанням вертольотів та літаків.

    О 7-й ранку два українських малих броньованих артилерійських катери "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдовий буксир "Яни Капу" розпочали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Українські військові запевнили, що з метою забезпечення безпеки судноплавства" поінформували про цей намір заздалегідь "відповідно до міжнародних норм".

    Проте їх зустріли чотири прикордонні кораблі РФ.Російський прикордонний корабель "Дон" пішов на таран українського рейдового буксиру. Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені.

    7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, враховуючи 24 українських моряка^. А 17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані.