Події у світі, які відбулися напередодні Нового року.

 

 Ранній залізний вік в Україні

  Саме кіммерійці розпочали залізний вік на українських землях. Кіммерійці — це перший народ кочівників, який заселяв степи сучасної України у IX–VII століттях до н. е. Вони були відомі як сильні воїни, вправні вершники та майстри ковальства. Саме кіммерійці започаткували традиції кінного війська на території України, що стали визначними для наступних епох. Це перший народ на теренах України, самоназву якого ми знаємо з поеми "Одісея" Гомера.

  Кіммерійці поступилися своїми землями скіфам, які заснували перше державне утворення на теренах України. Велика Скіфія в VI-V ст. до н. е. простягалася від Дунаю до Дону та на таку ж відстань від узбережжя Чорного моря на північ. Цей народ громив війська Македонського та перського царя Дарія. Вів торгівлю з греками. Геродот написав про Скіфію та скіфів: "Вони є Діти Дніпра, тут народилися, над Дніпром, і тут розвинулися як народ, утворивши свою державу з назвою Скіфія".

Наймогутніший цар - Атей, в кургані якого знайдено пектораль- нагрудну прикрасу царя і  яка є неперевершеним шедевром скіфського мистецтва: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. Її вага - 1150 г, зроблена із золота 958 проби.

За  правління Атея карбується монета із зображенням Геракла.

Гребінь з кургану Солоха також є всесвітньо відомим витвіром ювелірного мистецтва скіфів. "Звіриний стиль" - така назва мистецького стилю скіфів.

І якими б не були могутніми скіфи...

 

Сармати створили важкоозброєну кінноту. У війську сарматів воюють жінки - амазонки. Вони поділялися на різні племена, які здійснювали грабіжницькі напади на придунайські римські провінції.

 

 

 

 

 ПАЛЕОЛІТ

     Мезинський національний природний парк на Чернігівщині. Тут було знайдено браслет зі Сваргами (приблизно 18000 років до Р.Х.) та музичні кості. Серед творів палеолітичного мистецтва, які ввійшли до скарбниці світової культури, особливе місце посідають унікальні різьблені вироби з кістки мамонта.

https://museumkiev.org/paleontology/mezin.html 

    Хатина з кісток мамонта, знайдена в Черкаській області, село Межиріч. Тут було знайдено найстаріше поселення Homo Sapiens. Ця стоянка була випадково відкрита восени 1965 року, одним із місцевих жителів, оселі близько 15 000 років.

 

     Також знайдена найстародавніша мапа, яка вибита на кістці мамонта 14,5 — 15 тисяч років тому.

 

 

 

     Дрогобич. Місто, друге у Львівській області не лише за кількістю жителів, але і за кількістю об'єктів культурної спадщини. Від церкви із Списку ЮНЕСКО, до найстарішої солеварні країни. У Дрогобичі десятки розкішних, у минулому, вілл нафтових магнатів, які мали прибутки у Бориславі, у Дрогобичі три дерев'яні храми, і купа мурованих, в тому числі і справжній готичний - костел св. Варфоломія - одна з найстаріших зі збережених споруд Дрогобича. 

    У грудні 1392 року король Владислав Ягайло, перебуваючи у Дрогобичі, видав документ про закладення нового мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і оборонною спорудою. Збудували храм на місці терему княжого воєводи. 

   

     Біля костелу встановлено пам’ятник видатному українському вченому, астроному, астрологу, філософу Юрію Дрогобичу (Котермаку), який у 1481 року, у віці 31-го року, стає ректором найстарішого в Європі Болонського університету. У 1483 року в Римі виходить перша друкована книга українського авторства на латині. Це була «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету».

 

Цікаві факти про Юрія Котермака

     Багато українських науковців Середньовіччя, працюючи за кордоном, замість прізвища вказували своє рідне місто. Ймовірно, саме таким чином Юрій Котермак із Дрогобича став Юрієм Дрогобичем. 

Лекції з астрономії Болонський університет оплачував Дрогобичу за подвійним тарифом – замість належних 100 лір професор отримував 200. Такі привілеї допускалися лише для найцінніших викладачів. 

    Серед студентів Котермака в Ягелонському університеті був допитливий юнак Микола Коперник, надалі легендарний учений епохи Відродження. 

 

Початкову освіту син солевара Юрій Котермак отримував в Дрогобичі та у Львові. 1472 року отримує ступінь магістра в Кракові і вирушає в Італію. Захищає ступінь доктора вільних мистецтв і медицини в Болонському університеті. 1481 року, у віці 31-го року, Юрій Дрогобич стає ректором найстарішого в Європі Болонського університету. 1483 року в Римі виходить перша друкована книга українського авторства на латині. Це була «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету».

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

Початкову освіту син солевара Юрій Котермак отримував в Дрогобичі та у Львові. 1472 року отримує ступінь магістра в Кракові і вирушає в Італію. Захищає ступінь доктора вільних мистецтв і медицини в Болонському університеті. 1481 року, у віці 31-го року, Юрій Дрогобич стає ректором найстарішого в Європі Болонського університету. 1483 року в Римі виходить перша друкована книга українського авторства на латині. Це була «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету».

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

ам'ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

ам'ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

ам'ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку)

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

ам'ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку)

Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/415723_pamjatnik-yuriyu-drogobychu-drogobych.htm

     Петро Конашевич-Сагайдачний - видатний український Гетьман, кошовий отаман Запорозької Січі, організатор успішних походів запорозьких козаків проти Московського царства, Османської імперії та Кримського ханства. Саме на Запорожжі Конашевича, як вправного лучника, починають називати «Сагайдачним». Озброєний сагайдаком, добре натренований лучник за хвилину міг випустити від восьми до дванадцяти стріл, які летіли іноді за 500 кроків.

    У жовтні 1618 року українське військо на чолі з П. Сагайдачним вирушило Каширським шляхом у бік Москви і згодом розгромило військо Бутурліна. 11.12.1618 - Деулінське перемир'я між Московським царством і Річчю Посполитою. За умовами Деулінського перемир'я до Речі Посполитої відходили Смоленська й Новгород-Сіверська землі (тут поляки створять нове Чернігівське воєводство). Петро Конашевич-Сагайдачний був проти замирення й відкрито виступав за оволодіння Москвою. Але наприкінці грудня на козацькій раді ухвалили рішення про припинення бойових дій та повернення в Україну.

Гетьман П. Сагайдачний перед штурмом Арбатських воріт у Москві,  жовтень 1618 рік.

      ПІДГОРЕЦЬКИЙ ЗАМОК - УКРАЇНСЬКИЙ ВЕРСАЛЬ

У XVII ст. з появою нових видів вогнепальної зброї будуються бастіонні укріплення. Бастіон – п'ятикутна фортифікаційна споруда, що зводилася на кутах фортечних мурів, призначалася для вогневого захисту замку та обстрілу місцевості перед укріпленням.     

 Підгорецький замок - палац на Львівщині побудований для дозвілля, а не для оборонних цілей і є справжнім прикладом ренесансного палацу з його бастіонними укріпленнями. 

https://www.youtube.com/watch?v=V1swVeT7quU 

 

 Замок Паланок в Мукачево (Закарпаття) розташований на 68-метровій горі вулканічного походження. З середини був оточений дубовим частоколом - паланком, за яким жили майстри, що обслуговували замок. Наприкінці ХІІІ — на початку XIV ст. (перша письмова згадка про споруду датована 1311 р.) замок стає оборонним центром усієї північно-східної частини Угорського королівства. Це  зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, найдавніша частина – романський стиль.

https://www.youtube.com/watch?v=UMmR8rg1UAA 

 

 

    Першими електричне світло на Кролевеччині побачили жителі с. Камінь. У 1913 р. пан Микола Маркович в одному з водяних млинів на р. Клевень установив водяну саморобну турбіну, до якої приробили динамку, що могла забезпечувати електроенергією 50 електролампочок (на першому фото). Від млина протягнули дроти до поміщицьких будинків, весь панський маєток мав електричне освітлення. Микола Маркович дозволив підключити всі будинки селян по шляху від маєтку до млина, 6…7 будинків. По 1-й лампочці. Так що, у Камені першою лампочкою була Лампочка Миколи, а не Ілліча.

     Також одна з перших електростанцій була побудована на р. Клевень і у с. Литвиновичі (фото 2). 

     1970-ті рр. - будівництво централізованої системи електропостачання сільських пунктів. У 1950- 1960-х рр. електроенергію виробляли колгоспні електростанції з паровими або дизельними двигунами. Так, у 1955 році, до дії стала колгоспна електростанція с. Ленінське з паровим двигуном (на фото). Потім було добудоване приміщення, де був встановлений двигун з гусеничного трактора ХТЗ, який також виробляв струм. Світло подавалося 2-3 години зранку та у вечірній час для доїння корів на фермах. 

 

 Грудень 1921 року -  завершення збройної боротьби за незалежність України

     У листопаді–грудні 1921 року відбувся Другий Зимовий похід Армії Української Народної Республіки – остання спроба збройним шляхом повернути втрачену державність. Похід закінчився розстрілом більшовиками під Базаром на Житомирщині 361 українського вояка.

https://uinp.gov.ua/poshuk/materialy?term=%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4

     6 грудня 1921 року– повернення Подільської групи Української повстанчої армії до Польщі.

https://drive.google.com/drive/folders/1esC6fT6PJd010D7gVlxW7QDBh32RxsnH

    Партизанський рух за відновлення УНР ще тривав до кінця 1923 року. Найгероїчнішою його сторінкою була Холодноярська республіка на Черкащині.

https://www.youtube.com/watch?v=35_pNltz9QU

 

 

     

    21 грудня 1861 року народився Євген Харламович Чикаленко (1861–1929) — український громадський діяч, меценат, публіцист і агроном, який відіграв ключову роль у підтримці українського національного відродження.

    Чикаленко був одним із головних фінансових донорів українських культурних та освітніх ініціатив: на його гроші видано «Російсько-український словарь» Уманця-Комарова, він допомагав журналу «Кіевская старина», даючи нагороду (1 000 крб) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за українські твори письменства; організував фонд допомоги українським письменникам. На кошти Чикаленка функціонувало львівське Наукове товариства імені Тараса Шевченка у Львові, видавалися твори Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Володимира Винниченка, Івана Франка, Степана Васильченка та інших літераторів. 

    Щоб підтримати українську газету ,,Рада”, Чикаленко щорічно власним коштом покривав фінансовий дефіцит у розмірі 10000-12000 крб., передаючи в заставу будинок, продаючи землю. 

 

    Був активним учасником українського демократичного руху, ініціатором заснування у 1908 році Товариства українських поступовців. Був ініціатором скликання Центральної Ради, запросив Михайла Грушевського очолити її.

     З 1920 року Є. Чикаленко жив у Рабенштайні, Австрія, а згодом переїхав до Чехії, де тоді був один з найбільших осередків українського культурно-освітнього, наукового життя. Тут він з 1925 р. очолював Термінологічну Комісію при Українській господарській академії у Подєбрадах.

   Помер 20 червня 1929 року в місті Подєбради, в Чехії.

 

 Закарпаття на Кролевеччині

Відроги Середньоруської височини біля села Спаське. Знавці льодовикового періоду кажуть, що широкою долиною Сейму було колись розлите Поліське прильодовикове озеро. Його берегами  вешталися мамонти і сайгаки. Потім льодовик дав задню. Озеро зникло. Прийшли люди. Незчисленні покоління, племена, народи, культури. Наконечники, горщики, пряслиця і мечі. Скіфи, печенеги, половці, скандинави... Кургани, городища, поселення. Слов'яни...

Гора Лобанова та фрагменти гончарного посуду, знайдені на ній.
 

 

Давньоруське місто Лучеськ (Луцьк).

Саме Замок Любарта славиться відбитими облогами з боку численних агресорів, у тому числі Болеслава Хороброго (1075), Казимира Великого (1349), Ягайла (1431) і Сигізмунда (1436). Юрій Долгорукий не зумів взяти Лучеськ після шеститижневої облоги 1149 року. У 1255 році стіни Луцька штурмував монгольський батир Куремса, посланий Бату-ханом для упокорення короля Данила.

https://www.youtube.com/watch?v=cQdPln23hWQ

 

 

 Вірменський собор у Львові

  

 Історія вірменської церкви у Львові почалася у 14 столітті, хоча у місті вірмени з’явилися у другій половині 13 століття. Їх запросив засновник Львова Данило Галицький. Спочатку вони мешкали біля підніжжя Замкової гори, але пізніше перебрались в околиці Низького замку. З’явився вірменський квартал та вулиця Ормянська (Вірменська польською). А у другій половині 14 століття (1363-1370 рр.) було збудовано храм Успіня Богородиці.

    Вірмени відігравали значну роль у житті Львова. Це були майстерні ремісники та знані торгівці. Львів для них був дуже зручним містом, адже стояв на перетині двох цивілізацій та значної кількості торгових шляхів із Сходу на Захід (і навпаки). Тому вірменський квартал у Львові поступово зростав. Зростали і запити щодо богослужінь, тому Львів став єпархіальним центром вірменів Русі та Валахії (Румунії) ще у 14 столітті, а церква Успіня Богородиці стала кафедральним собором. 

 

 Кам'янець-Подільський - місто, яке є найбільшою пам'яткою архітектури України після Києва та Львова. Воно розташоване на річці Смотрич на заході України, і деякі вчені вважають, що його було створено даками під час військових походів. Це 121 гектар Старого міста, неймовірної фортеці, оперезаної каньйоном ріки Смотрич, це близько двох сотень будівель і одна із найбільш відвідуваних атракцій в Україні. Будинок польського магістрату (ратуша) - це цікавий сплав різностильових нашарувань — ренесансу, бароко, ампіру — на основі первісної готичної споруди.

https://www.youtube.com/watch?v=G_vXge2AIOc&t=86s 

 

 

     12 грудня 1928 року народився геніальний український актор ("Маестро" з "У бій ідуть самі "старики", єфрейтор Святкін з "Ати-бати йшли солдати", Максим Перепелиця й т.ін.), режисер Леонід Іванович Биков. Зокрема, зйомки фільму "У бій ідуть самі "старики" проходили на аеродромі поблизу села Шестовиця під Черніговом, були задіяні місцеві жителі.

     Загинув у автокатастрофі 17 квітня 1979 року.

3

1

Поширити