Серед розстріляних 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох був поет-неокласик Микола Зеров, який з 1905 року проживав у Кролевці. Саме тут відбулася стимуляція українськості поета (батько був росіянином і не вітав в родині розмови українською). Микола відвідував земську бібліотеку у Кролевці, де господарем був Микола Григорович Халецький, “людина небуденна” і “свідомий українець”. Так писав про нього М. Зеров у 1912 р., коли 24-річного Халецького не стало. “В земській бібліотеці, де значну частину абонентів становить учительство, його значення було величезне, - згадував Зеров. - Не одному він вперше дав до рук українську книжку, і, я певен, не один вчитель довідався од нього, що існує на світі питання про українську мову в школі..."

 (На фото: Микола Зеров із сестрою Валерією. Кролевець, 1917 рік).