Поваливши після тримісячної облоги захисну стіну, 6 грудня 1240
року орди хана Батия прорвались у Київ і захопили його у дводенних
боях. Від завданих ними непоправних втрат місто так і не оговталось,
втратило княжий статус, а чисельність населення відновило лише за шість
століть.
Фортифікації були застарілі, бо збудовані ще в часи Ярослава Мудрого,
частково зруйновані і не придатні витримати активну облогу із
застосуванням каменеметальних машин, яких на озброєнні монголів було доволі багато — зо
тридцять.
Данило Романович, князь галицький,
залишив 40-50-тисячне місто під опікою звичайного посадника боярина
Дмитра, який з ополченням у кілька тисяч городян, озброєних здебільшого
сокирами і кіллям, і, можливо, сотнею-другою, дружинників мав «удержати
[Київ] проти іноплемінних народів, безбожних татар», що 5 вересня підійшли з півдня.
Облогу якого міста монголами описано в уривку з історичного джерела:
«І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки
безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на
розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися
щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і [воєвода] Дмитро
поранений був…»?
А Переяслава
Б Володимира
В Чернігова
Г Києва